Філософські вірші: глибокі роздуми про сенс життя та вічність

Хатину білу ясени Із усіх боків обступили, Як рідну матінку сини Від вітру й снігу захистили. Гіллям помахують вони, Неначе крилами лелеки Чи гордії гірські орли, Від неї зло женуть далеко. Оберігають від біди, Шепочуть неньці щось приємне. Давно їх тут хтось посадив, Тягнуться нині аж до неба. […]

Скільки себе пам"ятаю - Завжди й всюди я співаю, Бо пісень багато знаю, Вони жить допомагають. Так, журлива серце крає, Жартівлива звеселяє, Віру в краще теж вселяє, Вдім надію закликає. Та любов"ю зігріває, Ще й коханням огортає І на творчість надихає. Як без пісні жить - не знаю. […]

Хоч літа на осінь повернули, Літечком вони вже відцвіли. Та кохать серденько не забуло І любов"ю повниться завжди. То дарма, що кучері сріблясті Із русявих стали вже давно. Та душа моя так прагне щастя, Віддавать тобі своє тепло. І нехай вже сиві свої скроні, Але очі сяють як […]

На порожньому подвір"ї Розрослися бур"яни. Не було тут вже літ скільки Нікогісінько до них. Не нагадує нічого, Що колись жили отут, Лише гойдалка свій голос Подає - скрипучий звук. Якось вона збереглася Ще на яблуні старій. Хто коли на ній гойдався, Не згадати уже їй. І вона вже […]

Так просто ти зможеш пірнути У море, у небо, в траву? І трохи углиб зазирнути, Зануритись в сон наяву? Чи вистачить в тебе терпіння? Чи кисню достатньо вдихнув? Чи не дошкуляє сумління, Яке ти з повітрям ковтнув? Так просто пірнути думками, Відклавши турботи свої, Забувши про дружбу з […]

Не шукай точку Немо на карті, Не міркуй, як попасти туди. Метушня заважає азарту, Заспокойся, вдихни, посиди... Віднайти її здатен не кожен, Хочеш - плач, хочеш - карти тлумач, Бо той острів на інші не схожий, Він мінливий, як кожен шукач. По інакшому бачить дослідник, Ще по іншому […]

Ой, кружляли лебеді над ставом, Свою рідну землю покидали, У далеку вирушали путь. Забіліли в небі їхні крила, Що набралися за літо сили. Хай вони лебедиків несуть Там, де тепло й не замерзла річка, Щоби мали затишок і їжу Перезимувати ці птахи. Навесні повернуться додому У місцину близьку […]

Вчителі, вчителі, вчителі, Замінили ви маму і тата, Коли ми першачки-школярі Прийшли в школу знання здобувати. Ви терплячими дуже були, На "чому" наші відповідали І пояснювали як могли Усе те, щоб ми світ пізнавали. Переходили з класу у клас Та дорослішали із роками. Пам"ятаємо й нині ми вас, […]

" Сім разів відміряй - раз відріж" - Є давня приказка у нашого народу. Перш ніж зробити щось, ти зрозумій, Треба тобі подумать дуже добре, Щоби не наробити помилок, Не каятися скоєному згодом, Подумай, друже добре ще разок І слухай голос мудрості народу. 2025 р.

Відлетіло у вирій вже літо, День за днем, мов ті води сплива. Подаруй мені, осене ніжність, Хай ще тішиться серце й співа. Приголуб ще теплом мою душу, Не пусти туди зимних вітрів І красою своєю зворушуй, Так не хочеться ще холодів. Подаруй мені, осене радість Світлу-світлу, як небо […]

Ой, літа мої, літа, Сиві коники. Зникла юність золота Десь за обрієм. В сіру куряву доріг Пішла молодість. Зрілість стала на поріг, Мудрість з досвідом. Ними щедро поділюсь Я із юними І минулого торкнусь Серця струнами. 2020 р.

Золотом, золотом, золотом Листя в траву опада. Та спину ще гріє на сонечку Сарезна розлога верба. Дупло величеньке у стовбурі, Кора вже потріскана вся. Узимку знаходять там схованку Синички й дрібна комашня. А сніг задзюрчить лиш струмочками - Зрадіє бабуся-верба Та затріпоче листочками, Вона ще не всохла - […]