Філософські вірші: глибокі роздуми про сенс життя та вічність

Уяви себе зіркою у безмежному Всесвіті: ти - світило, ти - навіть планета, ти - просто маленький недоторканий зірковий карлик (червоний/жовтий/блакитний/білий/помаранчевий - обери колір). Така собі тендітна сяюча цяточка у безмежному темному просторі. Ніхто тебе Ніколи Ні разу не торкався. І твій простір особисто-недоторканий. навколо - пустка/тиша. Жодного […]

Різні держави — різна мета У світі безкраїм, де мрії летять, Різні держави, різні шляхи, Кожна з них прагне, кожна з них знає, Свою мету, свою правду, свої сні. В одних — свобода, в інших — контроль, В одних — мир, в інших — гучний бій. Кожен народ […]

Як янголи на сходах неба, горять в пітьмі нічній ті зорі, Що кличуть в далі ночі, до себе манять - в неозорість. Застрибає в пітьмі світлячок ліхтариком скаженим, до хмар сірих потягне. І пригорне мене до себе рука Божа, повна доброї ласки. І сміятимусь я щиро й ніжно, […]

Роздоріжжя - чергове бездоріжжя? Перехрестя розіп'ятих думок. Ти стоїш... А навколо свище Не вітрець, а вітрище - мо́рок-моро́к. Прибідняються знічено казки, Не розказані на ніч тобі. Ти чекаєш... Чи зникнуть ті пастки, Що ховали тяжку згубу-маску, Замуровану нишком в собі? Скам'яніле в жорстокості серце Відживити все ж мрієш […]

По краплиночці-краплинці Ми добро, немов у скриньку У свої серця зберем. Стане на душі світліше, Затишніше і тепліше, Мир тоді ми віднайдем. А ще крихточка до крихти Поєднати слід зуміти І наповнити весь світ Величезною любов"ю, Щоб вона була з тобою Й завжди кликала в політ. Нести радості […]

Ти розквітнеш, неодмінно розквітнеш, Зачаруєш погляди, кинуті повз. Ти наллєшся красою по вінця, Ароматом свободи наповнишся. Знов. Пригадай, як минулої вЕсни Тебе пестив вітерець. Це ж було! Пригадай, як пелюстки воскресли, Потім саван зняли. Перед сном. Відпочила за зиму? прокинься! Розквітай, неодмінно цвіти. А якою ти будеш завтра? […]

Пахне спасівка в саду, Медом - жовті груші. Я до осені іду Та не впущу в душу А ні холод, ні вітри Й дощі непривітні. Там нехай вогонь горить Кохання. І ніжність Огортає нам серця Та добром засіє. Нехай несе осінь ця На мир всі надії. 2022 р.

Раз Два Три - май Тримайся міцніше, Хапай все, що зможеш Руками, зубами Чіпляйсь за життя Воно те єдине, яке допоможе Розкласти думки на полицях буття: Раз - дитячі Два - дівчачі Три - май те, що вже маєш...май Раз Два Три 28.10.2024 ©Ірина Вірна

Ластівочки-ластів"ята, Ви зміцнили вже крилята, Щоб у вирій вирушати, Шлях далекий подолати. Ластівочки-лстів"ята, Будете ви сумувати Та й за своїм рідним краєм, За землею, де зростали. Ластівочки-ластів"ята, Вам би лиш перечекати Люту зиму й снігопади Та додому повертати. Ластівочки-ластів"ята, Бо удома ж то найкраще, Де під стріхою гніздечко, […]

Вінок багатий і яскравий Із віршів я сплела. І визнання прийшло, і слава Уже за всі літа. А вірші часто ластівками З душі випурхують, Летять до мене і ночами, І вдень також пливуть. Наче вітрильники рожеві Крізь легкий плюскіт хвиль Морем життєвим та безмежним, Я ж виливаю біль, […]

Медовий Спас освятить мед та квіти І яблучний також садів дари, В дорогу проведе спекотне літо Горіховий і на добро благословить. Та осінь прийде у багряній сукні, Роздмуха горобиновий вогонь, Який теплом зігріє наші душі, Торкнеться і натруджених долонь. Ой, осене, ти золота красуне, Сипнеш на трави зимної […]

Крізь сон почула я приємний спів, Здавалось що десь річка зовсім близько, Але це дощ вночі отак шумів Тихесенький без грому й блискавиці. Він заколисував мене, наче маля, Яке у сон поринуло, мов казку. Наче в дитинстві побувала я Та рук матусиних відчула ніжну ласку. 2018 р.