Слово - це мистецтво, І слово може ранить. Слово - шанолюбство Безвтратна його пам'ять. Слово - це людина, Слово, мов перлина. Слово може ранить, А може ніжно вабить. 24.05.2026, Івушка Моргентал
Початок починається з кінця. Кінець всьому — для іншого початок. Історія не знає каяття, Укотре свій утверджує порядок. Впадають ріки в мертвий океан, Щоб зливою пролитися на сушу. Часів невідворотний ураган Ламає форму, щоб звільнити душу. Ніщо не гине у німій імлі, І кожен прах — це згорнуте […]
Хтось цілує дитину, матір, Компліменти комусь хтось шле, А хтось дати того́ не здатен, Без любові в серці живе. В ко́гось стерли любов образи, Почуття те хтось знищив сам, Чи пізніше, а чи відразу Егоїстом, можливо, став. Не вернути любов, не купити, Вона є, її а́бо ж нема, […]
Жене стрі́лки годинник німий В тишу стін і більше нікуди, День сьогодні неговіркий, Це тому, що просто він будень. У святковий хтось хоче, я ні, До снаги більш буденність. Я дивна? Вже веселі були́ дні, сумні, Хочу в тихі, від шуму відвикла. Сонце кине промінням в вікно, Зітхне […]
О, як ми любимо всіх повчати, Вказати те що, не сподобалось собі, І до єдиного шаблону всіх привчати, І не давати вільно дихати в юрбі. І як це відрізнити від диктату? Не маєш права на по́хибку та стиль, Стриножимо тебе і не дамо тобі літати, Літати думкою? Вона […]
Ми розумом народжені, Ним будемо поховані, Щоб знову відродитися, Знов в коло це увійти. І поки ми існуємо — Знаннями б нам напитися, Які разом із людством Ми в космосі знайшли. У світ із океаном знань, Несемось по стежині Бога, З усіх куточків Всесвіту німого, У черево душі […]
Чекати, молитись, кричати, дивитись, Як небу від жаху кортить провалитись. Як поле жовтяве спалахує — жито, І попелом сонце у хмарах закрито. Як вітер байдужий розносить багаття, І світ догорає в німому завзятті. Немов на долонях нічного ефіру Вогонь пожирає і пам'ять, і віру. Ми — іскри болючі […]
-- Гордись! -- А чим? -- Гордись собою, Що така юна світом йдеш, Не бійсь, не виросте корона, І не злетиш ти до небес. Гордись й водно́час будь собою, Живи без комплексів, радій, І за нещасних стій горою, Й сама образити не смій. І обійде́ зло стороною, Хтось […]
Говоримо ми «завтра» і «колись», Відклавши все на нескінченне «потім», А дні, як листя, в небо понеслись, І знов життя — у круговерть польотів. Можливість — птах, що б’ється у вікно, Спимо ми, зачинивши міцно ставні, Вона летить у темне й німе скло, Лишає тінь у пам’яті недавній. […]
Людське життя — як скло на підвіконні, Що ловить світанковий перший дим, Тремтить у кожнім подиху і дзвоні, Неначе світ тримається на нім. Воно — як сніг, що тане на долоні, Як слід зорі, що падає в пітьму, Як тихий біль у невідомім тоні — Ми не збагнемо […]
Він взяв палітру, пензель й полотно, Шукав секрет, що бачити дано. Спочатку сонце вивів він з-за хмар — Сліпуче сяйво, мов небесний дар. Він думав: «Істина живе у світлі дня». Та сонце гріє й тих, де підлість і брехня. А потім — квіти ніжні виростив, Із фарб тендітне […]
Ми всі чогось боїмося в житті — Це вшито в код, у подих, у коріння. Мандрівники в одвічній темноті, Що крізь страхи шукають просвітління. Боїмося часу — незламних хвиль, Що точать камінь і стирають лиця. Що кожен слід із пройдених вже миль — то крихкість скла, а то […]
У бурхливому потоці щоденних справ нам часто необхідна пауза, щоб зазирнути всередину себе. Філософська лірика — це саме той інструмент, який дозволяє зупинити час і задуматися над фундаментальними питаннями людського існування. У цьому розділі нашої платформи сучасні автори діляться своїми глибокими роздумами, втіленими у поетичну форму. Це не просто вірші, а відверті пошуки істини від учасників спільноти, що спонукають до переосмислення цінностей.
Поети нашого порталу досліджують найтонші матерії людської душі. Через авторське слово вони намагаються знайти відповіді на питання, які турбували людство століттями, але сьогодні, у наших реаліях, набувають зовсім нових сенсів.
Філософська поезія багатогранна і торкається найважливіших аспектів буття. У добірках наших користувачів ви знайдете роздуми на такі теми:
Читання філософських віршів вимагає вдумливості, тиші та готовності до внутрішнього діалогу. На нашому порталі ви можете не лише читати цю глибоку поезію, а й обговорювати її з авторами. Ця лірика вчить нас мислити критично та приймати багатогранність світу.
Відкривайте для себе нові імена в сучасній поезії. Зберігайте рядки, які найбільше резонують із вашим світоглядом, до власних книжкових колекцій на сайті, залишайте коментарі авторам та діліться мудрістю з друзями!