Українські вірші

#віршімоєїдуші💛 З вірою в серці, З любов’ю в душі До ПЕРЕМОГИ крокуємо ми! Знову земля буде квітнуть й буять, Будемо в МИРІ життя проживать!

Знову біль розриває душу! Знову сльози течуть рікою! Скільки ангелів вже літає, Тих, що забрані війною!

У сорок четвертім тебе звільнили Від зла і горя, в якім полонили. Ти знов стрепенувся, розквітнув, ожив, А поряд з тобою мак в полі зацвів. На згадку про воїнів світла й добра, Що гідно боролись за наші життя. Минають століття, минають роки Та пам’ять про подвиг у серці […]

#віршімоєїдуші💛 Місяць загадково небом плине, Світлом він до мене лине. Місяченько любий, не згасай, Шлях до миру й щастя прокладай.

#віршімоєїдуші💛 Кожен ранок такий чудовий В нім є присмак терпкого життя. Ми долаємо нові перешкоди І крокуємо до майбуття. Кожен ранок такий особливий, Не повториться більше ця мить. Тож з любов’ю і вірою в краще Будем гідно та чесно жить.

В журбі минають тижні, дні і рОки Тебе нема, а я усе чекаю, Що, як колись, твої почую кроки І ти прийдеш. Я мрію, вірю, знаю. В парку осіннім верби одинокі, Їм лише вітер коси заплітає, А я все, наче, чую твої кроки, Які ще й досі в […]

#віршімоєїдуші Січень «добіг» кінця, Лютий "стоїть" на порозі. Наче надворі й зима І спить ведмедик в барлозі. Десь сніг лежить на дахах, Десь лиш притрушує стежку І на озерах й річках лід нам малює мережку. Тільки весна вже "біжить", Щоб нас теплом обігріти. І на тендітнім бузку Скоро […]

В журбі минають тижні, дні і рОки Тебе нема, а я усе чекаю, Що, як колись, твої почую кроки І ти прийдеш. Я мрію, вірю, знаю. В парку осіннім верби одинокі, Їм лише вітер коси заплітає, А я все, наче, чую твої кроки, Які ще й досі в […]

Обійми мене подихом, Загорни у щасливе кохання І нехай ця хвилина залишиться в серці назавжди. Зачарую не вродою Й не розкажу про власні бажання, А очима скажу, що сьогодні з тобою ми справжні. Зупини мені ніжністю, Розкажи, що на серці у тебе І чому вранці небо вкривається сірим […]

*** Нам зійшла зоря у вечірній час, Коли світлий день утікав від нас. Коли ніч сліпа Породила страх, Гіркоту в серцях, Сльози на очах. І зорею ми утішалися, І зорею ми проводжалися На лиху війну у кривавий бій За свою весну, за світанок свій. Що є та зоря? […]

*** Бачу, зоре, як гасне надія твоя. Та не можу знайти у собі палія, Щоб тебе запалити любов’ю земною. У любові земній Небеса не зі мною. Бо приходить на землю любов із Небес! А моя - від землі... Я у ній не воскрес. Лиш потроху димлю, На твою […]

А пам'ятаєте княгиню Ольгу, так це та, що винайшла тих смертоносних голубів і горобців ту біологічну зброю, послала всю на ворогів Невже вона то з підземелля знов чаклує... Посилаючи свої мудрі думки Шле нам свою біологічну зброю, яку так зберігала тисячу років І зараз хай згадають ті прокляті […]

Сьогодні, мало б бути НАМ 5 років! Лиш місяць МИ не дотягли... Та може хай і так, як кажуть: краще видно Богу! Все рівно буде так як він вершить І що хотілося б сказати на останок. я думала, і варіант у мене був лише один, хоч як би […]

Чи я кохаю ще тебе? Чи то прив'язка емоційна, Чи то секундні happy moments? Чи то низька самооцінка, Чи хочу бути далі поруч, Чи хочу щоб був поруч ти? Мовчиш? I я мовчу... Мовчання легше, гучних слів.

Ми все частіше дивимося в небо, не на зорі а на ракети. Все частіше, прислухаємося до шуму, не до музики, а до сирени гулу. Ми частіше дзвонимо рідним, ні не лише просто так, а щоб почути, що вони ще живі. Серце йокає все частіше, не лише за рідних, […]

Я хочу писати, як Українка Леся Щоб тексти рікою лились. Я хочу звучати, як Ліна Костенко Щоб вірші за душу торкали до дна! Я хочу писати і як Шевченко Буду цурать москалів!!! Хочу писати лише українською! Як Вони робили колись!

Я напишу тобі листа такого щирого, як завжди! Я напишу про справжні почуття, В яких клялась, клянусь і зараз! І день у день, години, час сплива... А я несу ці почуття, лиш від усіх я їх ховаю. Лише тобі казала я, Як дуже, Я ТЕБЕ КОХАЮ!

Навіщо ти ідеш до мене? Я зараз хочу самоти! Я зараз вчуся жить без тебе! Навіщо мені зараз ти?