Пам’яті наших прадідів
У сорок четвертім тебе звільнили Від зла і горя, в якім полонили. Ти знов стрепенувся, розквітнув, ожив, А поряд з тобою мак в полі зацвів. На згадку про воїнів світла й добра, Що гідно боролись за наші життя. Минають століття, минають роки Та пам’ять про подвиг у серці […]
Місяць
#віршімоєїдуші💛 Місяць загадково небом плине, Світлом він до мене лине. Місяченько любий, не згасай, Шлях до миру й щастя прокладай.
Ранок
#віршімоєїдуші💛 Кожен ранок такий чудовий В нім є присмак терпкого життя. Ми долаємо нові перешкоди І крокуємо до майбуття. Кожен ранок такий особливий, Не повториться більше ця мить. Тож з любов’ю і вірою в краще Будем гідно та чесно жить.
Кроки
В журбі минають тижні, дні і рОки Тебе нема, а я усе чекаю, Що, як колись, твої почую кроки І ти прийдеш. Я мрію, вірю, знаю. В парку осіннім верби одинокі, Їм лише вітер коси заплітає, А я все, наче, чую твої кроки, Які ще й досі в […]
Незабаром…
#віршімоєїдуші Січень «добіг» кінця, Лютий "стоїть" на порозі. Наче надворі й зима І спить ведмедик в барлозі. Десь сніг лежить на дахах, Десь лиш притрушує стежку І на озерах й річках лід нам малює мережку. Тільки весна вже "біжить", Щоб нас теплом обігріти. І на тендітнім бузку Скоро […]
Кроки
В журбі минають тижні, дні і рОки Тебе нема, а я усе чекаю, Що, як колись, твої почую кроки І ти прийдеш. Я мрію, вірю, знаю. В парку осіннім верби одинокі, Їм лише вітер коси заплітає, А я все, наче, чую твої кроки, Які ще й досі в […]
Обійми мене подихом
Обійми мене подихом, Загорни у щасливе кохання І нехай ця хвилина залишиться в серці назавжди. Зачарую не вродою Й не розкажу про власні бажання, А очима скажу, що сьогодні з тобою ми справжні. Зупини мені ніжністю, Розкажи, що на серці у тебе І чому вранці небо вкривається сірим […]
***
*** Нам зійшла зоря у вечірній час, Коли світлий день утікав від нас. Коли ніч сліпа Породила страх, Гіркоту в серцях, Сльози на очах. І зорею ми утішалися, І зорею ми проводжалися На лиху війну у кривавий бій За свою весну, за світанок свій. Що є та зоря? […]
***
*** Бачу, зоре, як гасне надія твоя. Та не можу знайти у собі палія, Щоб тебе запалити любов’ю земною. У любові земній Небеса не зі мною. Бо приходить на землю любов із Небес! А моя - від землі... Я у ній не воскрес. Лиш потроху димлю, На твою […]
Жінка
А пам'ятаєте княгиню Ольгу, так це та, що винайшла тих смертоносних голубів і горобців ту біологічну зброю, послала всю на ворогів Невже вона то з підземелля знов чаклує... Посилаючи свої мудрі думки Шле нам свою біологічну зброю, яку так зберігала тисячу років І зараз хай згадають ті прокляті […]
Миттєвість
Сьогодні, мало б бути НАМ 5 років! Лиш місяць МИ не дотягли... Та може хай і так, як кажуть: краще видно Богу! Все рівно буде так як він вершить І що хотілося б сказати на останок. я думала, і варіант у мене був лише один, хоч як би […]
Монолог
Чи я кохаю ще тебе? Чи то прив'язка емоційна, Чи то секундні happy moments? Чи то низька самооцінка, Чи хочу бути далі поруч, Чи хочу щоб був поруч ти? Мовчиш? I я мовчу... Мовчання легше, гучних слів.
Біль душі моєї
Ми все частіше дивимося в небо, не на зорі а на ракети. Все частіше, прислухаємося до шуму, не до музики, а до сирени гулу. Ми частіше дзвонимо рідним, ні не лише просто так, а щоб почути, що вони ще живі. Серце йокає все частіше, не лише за рідних, […]
Я душею Українка
Я хочу писати, як Українка Леся Щоб тексти рікою лились. Я хочу звучати, як Ліна Костенко Щоб вірші за душу торкали до дна! Я хочу писати і як Шевченко Буду цурать москалів!!! Хочу писати лише українською! Як Вони робили колись!
Останній лист
Я напишу тобі листа такого щирого, як завжди! Я напишу про справжні почуття, В яких клялась, клянусь і зараз! І день у день, години, час сплива... А я несу ці почуття, лиш від усіх я їх ховаю. Лише тобі казала я, Як дуже, Я ТЕБЕ КОХАЮ!
Навіщо…
Навіщо ти ідеш до мене? Я зараз хочу самоти! Я зараз вчуся жить без тебе! Навіщо мені зараз ти?
Я люблю, усе в тобі люблю
Я люблю твою усмішку Я люблю очі зелені твої Я люблю твої обійми Вони так гріли, колись…
Час
Ти скажеш, що тобі потрібен час! Треба подумати, поставити усе на ваги. Та час біжить!!! Його ніхто не взмозі зупинять Його не вмовити: ще почекати"! А я спішу, я кваплюся, Так хочеться усе встигати! Я насолоджуюся у цю мить! Але, майбутнє треба наближати! А ти лишайся, думай там […]
