В цій електричці їхати гаразд, Хоча й обідрана, і люде всі похмурі, І стукають колеса раз по раз, Вагон трясе, і в тамбурі хтось курить. В ній туалет заржавлений і злий Сердито брязка без замків дверима, Але проте він чистий і сухий, Яка ще тут у біса треба […]
Орендую дарма гарну хату В найглухішому і дальньому селі. Хай там зручностей і небагато, Та в природі жити веселіш. Місто має жирні переваги: Газ, вода, дорога, тротуар, Магазини, ринки - не сільмаги, Але все одно, не той нектар. У селі життя доволі тихе, Неквапливе і спокійне, хай там […]
На склоні літ сміливість появилась, Де ж ти була у молоді літа? Коли лякалась, плакала, журилась Сором'язлива, тиха, мовчазна. Тепер собі медаль я б почепила, Ні перед ким не схи́лю голови, Лиш перед Богом --- там я завинила, В молитвах про́шу: „Господи, прости!" 17.06.2026. Ганна Зубко
Життя просочується крізь життя, Збагачує й біднить одночасно: То швидко, то повільно дні летять, Бридке буває, і бува прекрасне. Сім'я - не просто четверо людей, Чи троє а чи двоє - без різниці, Сім'я - це біль і радість із грудей, Емоції, розширені зіниці. Дорослий може в ній […]
Життя просочується крізь життя, Збагачує й біднить одночасно: То швидко, то повільно дні летять, Бридке буває, і бува прекрасне. Сім'я - не просто четверо людей, Чи троє а чи двоє - без різниці, Сім'я - це біль і радість із грудей, Емоції, розширені зіниці. Дорослий може в ній […]
Упало небо в філіжанку кави, Лягають зорі на блискуче дно. Я відкриваю в гущі нові глави, Шукаю в ній — між «буде» і «було». Там прокидаються забуті міфи, Там Одіссей шукає свій причал. Він мчить крізь темні води й хитрі рифи, Щоб розгадати в гущі свій фінал. З […]
Уламки в рядку — лиш пустий гуркіт грому, Ці списки, як мова німа і сліпа. Обірвані фрази, немов крики з трюму. Розсипані й знищені слів дзеркала. Ні форми, ні такту — струмочок холодний. Верлібр, немов розсип іржавих гвіздків. Він бродить у прозі, мов привид голодний, Не те і […]
Грав у доміно ? Чорно-білі там кості... До перемоги шляхи в нім непрОсті, Та бУло би складніше значно грати Аби багатобарвні кості взяти. Багато кольорів ускладнять гру: Червоне з синім скласти не пасує. Зелене 5 і чорне 5 - стій-но, тпру! - Така багатомірність нас вполює. Суспільства і […]
Стихія скована в тюрмі скляній, колись трощила і ковтала скелі: мов муха, що застрягла в бурштині, — цунамі спить у золотій купелі. Скувала лагідна густа смола вали скажені, що збивали піну. На дно тягуча ласка затягла і кожну клятву, і мою провину. Сховались в кристалічний моноліт, зацукрувалися гріхи […]
Ще темінь світ до ранку не пускає, а він кричить — ламає тишину: проклятий півень горло надриває — із тишею та сном почав війну. Немов спокути за провини хоче, чи повернути совість за гріхи — він так завзято й пристрасно клекоче, що в шоці навіть небо та зірки. […]
Там, де каміння пам’ятає грози, де вітер розмовляє із пітьмою, печуть у жмені втомлені морози й вертаються наповнені весною. Шепоче вітер: «Досить. Не здолаєш. Тут навіть птах у вись не здійме крила». Крізь чистий лід зерно землі палає і пробиває моноліт ця сила. Ламались блискавки об ребра ночі, […]
Навіщо день розсипав срібні роси, Якщо їх вип'є спрагла тінь трави? І вітер заплітає сиві коси Старій вербі над плесом самоти? Навіщо грім у хмарах меч гартує, Який спалахує й зникає без сліда, А чисте серце вірить і мандрує За обрій, де очікує біда? Навіщо зорі вишивають небо, […]
Життя кожної людини — це унікальний шлях, сповнений несподіваних поворотів, випробувань і моментів абсолютного щастя. Іноді нам просто бракує слів, щоб описати стан душі, або не вистачає підтримки, щоб зробити наступний крок. У такі миті на допомогу приходить життєва поезія. У цьому розділі автори нашої спільноти діляться своїми найщирішими творами, пропущеними через серце. Це справжня мудрість, перекладена мовою поезії, яка заспокоює у періоди тривоги та нагадує про те, що справді має значення.
Читання таких віршів — це чудова можливість зупинитися у щоденній метушні, видихнути та прислухатися до власних думок. Рядки, написані сучасними поетами, часто стають тими самими «правильними словами у правильний час».
Спільнота наших авторів охоплює найрізноманітніші грані людського досвіду, щоб кожен читач зміг знайти вірші, які відгукнуться саме йому. Серед основних мотивів публікацій:
На нашому порталі ви маєте змогу не лише читати життєву лірику, а й створювати власні книжкові колекції. Додавайте туди найвлучніші твори, щоб повертатися до них у хвилини роздумів. Взаємодійте з авторами: залишайте коментарі, діліться враженнями та пересилайте посилання на вірші друзям. Пам’ятайте: хоч би яким складним здавалося життя, у ньому завжди знайдеться місце для краси та поетичного слова!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.