Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Гординя пахне димом і вапном, Вона будує стіни — не мости. Страх тулиться за блимаючим склом, Розсипалися в пікселі листи. Підносили своє уявне «я», За золото вважали з фольги бронь. А повз ішла нестримана весна, Та душі не торкнула — згас вогонь. Тепер у серці лиш полинний щем […]

Із сонма зір застиг скляний оркестр: Ряд білих клавіш — краплі порцеляни. Крізь ночі ллється звуків тихий плеск, Лишаючи на небі світлі рани. А знизу плесо — сонна срібна ртуть, Ковтає тих мелодій спад та зльоти. І на глибинах, де соми живуть, Вже чорні клавіші складають ноти. Там, […]

Зірками всіяне рядно Крізь ночі дивиться на нас, Прокручує німе кіно Стискаючи у жилах час. Удень це зоряне сукно Стає глибоким синім дном, Де сонця вогняне крило Стікає золотим вином. Космічний сизий пилосос Змітає тіні у кутки, А неба вивернутий торс Виштовхує у наші сни. 18 серпня 2026 […]

Рано чи пізно настає той час, Коли шляхи розходяться враз. Ти йдеш вперед, і я іду теж, Думаєм — зустрінемось ще десь. Але відстань росте між нами щодень, І те “потім” тане, як димний тінь. Ми вірили — це просто пауза, не кінець, Що доля нас знову разом […]

Гортала фото, мріяла про далі, Про незнайомі вулиці й міста. Боялась, що застрягну у печалі, Що так і не побачу світу та життя. Здавалося, чужина — це свобода, Пакунки, квитки, далекий горизонт… Але тепер інша тривога Накриває, мов важкий фронт. І я не знаю де мій спокій Коли […]

Хотілося би просто бути в тиші, Щоб не займав ніколи і ніхто, Щоб було чути, як шепочуть миші, І як спасає люд Ісус Христос. Таке просте бажання - просто бути!, І не просити жодних переваг, Та в нім сьогодні помолились Крути Мільйоном самозречених відваг. І вже не можна […]

Розчарувань намотаний клубок, Що закотився в схованку під ліжко. Він там збирає пил чужих думок І шелестить, немов забута книжка. Його ніхто не хоче розплести, Бо нитки перегнили від чекання. Там замість вовни — спалені мости І попелясті, згаслі сподівання. Його огортує мовчання й тьма, Там павуки плетуть […]

Розчарувань намотаний клубок, Що закотився в схованку під ліжко. Він там збирає пил чужих думок І шелестить, немов забута книжка. Його ніхто не хоче розплести, Бо нитки перегнили від чекання. Там замість вовни — спалені мости І попелясті, згаслі сподівання. Його укутує мовчання й тьма, Там павуки плетуть […]

Я забираю в осінь літні дні і ночі зоряні, що пахнуть медом. В клубок мотаю промені легкі між теплим мохом і холодним небом. Настояний на чебреці туман в горнятко з порцеляни тихо ллється. Загорнутий в затишний кардиган уранці серпень кошеням сміється. Вже не тріпоче листя, а мовчить, кидає […]

Де дівся мій ангел? По котрій алеї Оцей охоронець від мене чкурнув? Не пахнув він воском, солодким єлеєм, В кросівках і джинсах старезних він був. Застрягнув в будинку у сонному ліфті Поміж поверхами в прольотах німих, Чи крейдою знову малює графіті На вицвілих стінах сараїв старих? У шумній […]

Кімната стислась в обручі стіни. Годинник бив у груди, наче молот. Вона прийшла без шуму й таїни, Принесла в жменях лиш нестерпний холод. — Дивись у вічі, — мовила здаля, — Твоє багаття дихає вже кволо. — Невже під нами стине вся земля? Замкнулося назавжди живе коло? — […]

Де дівся мій ангел? По котрій алеї Оцей охоронець від мене чкурнув? Не пахнув він воском, солодким єлеєм, В кросівках і джинсах старезних він був. Застрягнув в будинку у сонному ліфті Поміж поверхами в прольотах німих, Чи крейдою знову малює графіті На вицвілих стінах сараїв старих? У шумній […]