Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

Закляк в повітрі гострий, мертвий звук, Собаки виють в цю лиху годину, І серце рветься в друзки — дикий стук. Від страху в роті — гіркота полину. Тремтять у вікнах злякані шибки, Немов від подиху страшної сили, Безмовні тіні бродять навкруги. Повітря б'ється й виє скаженіло. Кромсає спокій, […]

Він помирав у мене на руках – мій друг, з яким ділили крихту хліба. З яким вогонь – легкий і теплий птах, Бурхливі ріки - лиш джерела ніби. З ним і біда бідою не була І гори не здавалися чужими. Його життя війна собі взяла - Душа звільнилась […]

Летять шахеди, на нас полюють, Летять ракети, по нам лютують, Б’ють по містах, по енергетиці, мерзота, А ми гуртуємось, не віддамо свободу. Нехай зима, нехай мороз лютує, Ви подивіться у Києві народ танцює, Він на майдані каву п’є та в чай горілку підливає, Він за свободу п’є, він […]

Ну, спалили ви мою хату, А я хлопцям ще раз задонатю. Ну, зробили ви ще один злочин, А я вашої смерті люто хочу. Не зрозуміти вам з рабською долею, Як українець любить волю. Холуї ви московського трону, Вам горіти у пеклі до скону. Не збагнути вам нашу стійкість, […]

Крізь німу завісу, крізь вогонь і дим, Опіки на серці — розчерком рудим. Ідемо наосліп крізь вибухів слід, Але ми рятуєм кулями — наш світ. Хай зриває дах нам цей шалений шквал. Ми виходим разом на важкий фінал. Під ногами знову кришиться земля. Там палають долі, небо і […]

Ми стоїмо, коли навколо ніч, Коли мовчить земля під наші кроки. І навіть там, де розриває світ, Ми не розходимось у різні боки. Ми стоїмо, коли свистить метал, Коли повітря рветься від тривоги. І кожен день — як вирок і фінал, Та ми тримаємо війни дороги. Ми стоїмо, […]

Новий Рік наступив, вже йде він своєю ходою, Що він у скрині приніс, чим порадує він нас з тобою? Що у скриню поклав, радість, щастя чи кляту зброю? Може він на нас чекав, щоб мир нам роздати з любов’ю. Новий Рік, я прошу, не тягни ти з колишнього […]

Дитячі сльози хай віділлються вам сторицею, Дитячий смуток хай вкриє вас їдким рядном, Як пояснити цій малій дитині, Що з батьком зустрічатись має Лиш на фотокартці, за холодним склом. Дитячий біль, як таке може бути? Дитячі сльози куди ще далі йти? Хай вас заллє, спече дитячий погляд, Хай […]

Титани гинуть на війні, Коли у рідній стороні Нема чим дихати — лиш дим. Титани гинуть на війні, Щоб вічно жити молодим. Ти захищав свій дім і друзів, Війну стрічав на видноколі. Життя поклав у цій завії, Став символом для світу й волі. Твій добробат не йде в […]

Знайомий капелан не носить зброї, Але тримає небо на плечах. Він бачить сльози навіть у героїв, Молитвою він гасить лютий страх. В його руках — хрести і сигарети, Священник теж боєць — і просто брат. Він знає все, про що мовчать газети, І як в окопах молиться солдат. […]

Тяглася ніч, полином пахло в хаті, Свіча горіла, плакала в кутку. Сльозу солону витирала мати, Збирала свого сина на війну. Вона в торбину свіжий хліб поклала, Що пахнув полем, сонцем і дощем, В сорочку оберіг вона вшивала, Щоб захистила сина під вогнем. «Візьми, мій сину, оберіг на груди, […]

Погляньте тільки, як радіють очі, Як крилами здіймається душа, І як обличчя радістю лоскоче, Та в тіло повертається життя. Два українських хлопця — сто тридцять діб у пеклі, Два українських хлопця, ще зовсім молоді, Вони вгризались в землю, наче скелі, Щоб ворог не пройшов по тій землі. Сто […]