Закриваючи очі, я бачу війну — Не примару, а вибухів грім. Вона дихає поруч, ламає, гримить І заходить без стуку в мій дім. Закриваючи очі, доноситься крик — Той, що в серці застряг назавжди. Він не має ні мови, ні віку, ні слів — Лише біль, що не […]
Століття війни і загублених дум, Так стільки життів у безодню майнуло... А світ на колінах ховає свій сум, Бо кров від землі уже неба сягнула. Ховаються зорі за димом густим, І стогне земля від заліза і болю. Усе, що здавалося вічним, святим — Лиш ставка у грі за […]
Тут сморід в’ївся у метал. Тут маска зовсім не рятує. Тут трупний запах у кістках, І чад у просторі лютує... Тут скам'яніла голова. Тут тільки думка про спасіння. Тут відчай змінює життя — І кожен подих — як везіння.
Аби закінчилась війна, І Перемога довгождана Не забарилася,- прийшла. Така омріяна, жадана. Аби закінчилась війна, Не мчали дрони і ракети, Сирена більше не гула, Ховатись не було потреби. Нам не забути днів лихих, Полеглих в битві за майбутнє, Тих, хто залишився в живих. Сміливість, мужність, дух могутній. Ми […]
Як боляче і страшно прокидатись Від звуку вибухів у себе за вікном, Тримаючи в обіймах найцінніше, що спить дитячим ще солодким сном... Дитя іще не розуміє, що в світі є десь навіжений кат, Який від вседозволеності геть дуріє Воздай же, Господи, йому за все в стократ.... Можливо вже […]
Скільки живу і гадки я немала, Що зможу зненавидіти когось аж так... Тепер, на привеликий жаль, узнала.... Впізнала в москалях свій страх. Нехай би швидше вже Москва та клята впалала, Нехай грім Божий покарає їх! Прошу я , Господи, воздай їм позаслузі За всіх дітей, за матерів, за […]
Тиша. Свіча на столі догорає. Темрява в простір неспішно вповзає. Затишно дрова тріщать у каміні, Пляшуть танок невигадливий тіні. Тиша. Свіча на столі догорає. Думи про тих, кого з нами немає. Тих, хто загинув за наше майбутнє. Мирне, щасливе і незабутнє. Смуток. Свіча на столі догорає. Реквієм вітер […]
Невимовні втрати несе війна: Скалічені долі, забрані життя. Спотворені душі, зруйнований дім Вибух лунав щосили у нім. Українська родина, не всі за столом, Вже дехто покинув , змахнувши крилом. Світла пам'ять усім, хто поринув у вічність, Вічна пам'ять усім, хто боронив нашу гідність. 24.02.2026, Івушка Моргентал (Благовіщенська)
- Вибух - Порох і копоть у повітрі, тяжкі підіймають віки, його всього трясе від болю, а він пише той лист додому. "І хай нам перемога світить, ціна, країна у руїнах, матері, що за синами плачуть, цілуй дочку за мене на останок". Летить снаряд, усе береться пилом, лежить […]
- Вибух - Порох і копоть у повітрі, тяжкі підіймають віки, його всього трясе від болю, а він пише той лист додому. "І хай нам перемога світить, ціна, країна у руїнах, матері, що за синами плачуть, цілуй дочку за мене на останок". Летить снаряд, усе береться пилом, лежить […]
Закінчили птахи свої концерти. І навіть горобці не цвірінчать. З'явилися у небі конкуренти : Ракети й дрони по небу летять. Лиш свист ракет, та дронів диричання Полохкають вночі тишу небес. Немає світла, лише зорі світять - Далекий термоядерний процес. У вічність пролягла їхня дорога У нескінченність тягнеться вона. […]
Закінчили птахи свої концерти. І навіть горобці не цвірінчать. З'явилися у небі конкуренти : Ракети й дрони по небу летять. Лиш свист ракет, та дронів диричання Полохкають вночі тишу небес. Немає світла, лише зорі світять - Далекий термоядерний процес. У вічність пролягла їхня дорога У нескінченність тягнеться вона. […]
Війна безжально увірвалася в наше життя, розділивши його на «до» та «після». У такі темні часи мистецтво не може мовчати. Поезія стала нашою зброєю, нашою молитвою та нашим живим літописом. Сучасні вірші про війну в Україні — це крик душі цілого народу, оголений нерв, у якому сплелися неймовірний біль втрат, люта ненависть до ворога та безмежна, всеосяжна любов до рідної землі.
Ці рядки пишуться в окопах і бліндажах, в укриттях під звуки сирен, у тилових містах та за кордоном. Авторами стають як відомі поети, так і ті, хто вперше взяв до рук ручку, щоб вилити свій біль на папір. У цьому розділі ми збираємо найпронизливішу воєнну лірику, яка не залишить байдужим жодне серце.
Воєнна поезія відображає всю палітру емоцій нашого сьогодення. У нашій добірці ви знайдете твори, що торкаються найважливіших тем:
Вірші про війну виконують надзвичайно важливу функцію: вони зцілюють. Коли ми знаходимо рядки, які точно описують наш внутрішній стан, ми відчуваємо, що не самотні у своєму горі та страхах. Це своєрідна терапія словом, яка допомагає вивільнити сльози, зняти напругу та знайти сили рухатися далі.
Крім того, ця поезія є нашим історичним документом. Читайте ці вірші, зберігайте їх, підписуйте ними фотографії та відео, надсилайте знайомим і обов'язково читайте дітям. Слава Україні та безмежна подяка кожному, хто боронить нашу державу!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.