Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

Ми стоїмо, коли навколо ніч, Коли мовчить земля під наші кроки. І навіть там, де розриває світ, Ми не розходимось у різні боки. Ми стоїмо, коли свистить метал, Коли повітря рветься від тривоги. І кожен день — як вирок і фінал, Та ми тримаємо війни дороги. Ми стоїмо, […]

Новий Рік наступив, вже йде він своєю ходою, Що він у скрині приніс, чим порадує він нас з тобою? Що у скриню поклав, радість, щастя чи кляту зброю? Може він на нас чекав, щоб мир нам роздати з любов’ю. Новий Рік, я прошу, не тягни ти з колишнього […]

Дитячі сльози хай віділлються вам сторицею, Дитячий смуток хай вкриє вас їдким рядном, Як пояснити цій малій дитині, Що з батьком зустрічатись має Лиш на фотокартці, за холодним склом. Дитячий біль, як таке може бути? Дитячі сльози куди ще далі йти? Хай вас заллє, спече дитячий погляд, Хай […]

Титани гинуть на війні, Коли у рідній стороні Нема чим дихати — лиш дим. Титани гинуть на війні, Щоб вічно жити молодим. Ти захищав свій дім і друзів, Війну стрічав на видноколі. Життя поклав у цій завії, Став символом для світу й волі. Твій добробат не йде в […]

Знайомий капелан не носить зброї, Але тримає небо на плечах. Він бачить сльози навіть у героїв, Молитвою він гасить лютий страх. В його руках — хрести і сигарети, Священник теж боєць — і просто брат. Він знає все, про що мовчать газети, І як в окопах молиться солдат. […]

Тяглася ніч, полином пахло в хаті, Свіча горіла, плакала в кутку. Сльозу солону витирала мати, Збирала свого сина на війну. Вона в торбину свіжий хліб поклала, Що пахнув полем, сонцем і дощем, В сорочку оберіг вона вшивала, Щоб захистила сина під вогнем. «Візьми, мій сину, оберіг на груди, […]

Погляньте тільки, як радіють очі, Як крилами здіймається душа, І як обличчя радістю лоскоче, Та в тіло повертається життя. Два українських хлопця — сто тридцять діб у пеклі, Два українських хлопця, ще зовсім молоді, Вони вгризались в землю, наче скелі, Щоб ворог не пройшов по тій землі. Сто […]

Я відчуваю своїми очами, Як швидко на війні наш час біжить, Як побратими старіють роками, Тут у вогні, за якусь там мить. Тут на нулі — і час нулем, По колу ходить, не спиняється, Тут відлік за своїм календарем, Де все за власним карбом коїться. Час на життя, […]

Зникають.., зникають.., зникають вони, Усі, хто був поруч в усі мирні дні, Зникають у часі знайомі та друзі, І просто у безвість зникають вони. Хто промайнув у твоєму житті, Кого випадково зустрів на путі, Хто правий був, а хто винуватий, Хто мирним був, а хто був солдатом. Війна […]

Земля аж дрижить під важким залізом, І небо роздерте вогнем навпіл. Ми втиснуті в глину сирим окопом, Де дим перемішаний з потом і пилом. Тут ніч не приходить — вона прилітає Разом із свистом чужих батарей. І кожен із нас уже добре знає, Якою ціною тримають людей. На […]

Коли замовкне врешті горизонт, І КАБи перестануть гризти небо, Ти згадуєш не вибухи, не фронт — А дім, куди вертатися нам треба. ​Де босим біг від мами до бабусі, Стежками, де дитинство промайнуло. Стадіон, турнік... і в кожному русі — Те рідне, що війна не закреслила. ​Туди привіз […]

За що все це нам? За волю! За те, що не скорилися ми, Кацапській гнилій потворі, В запеклій борні й вогні. За те, що ми вільні люди, За те, що ми козаки, Що дихаєм на повні груди, У власному славнім житті. За те, що ми любимо працю, Ми […]