Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

На покуті свічка сльозою стікає, В порожній кімнаті — німий супокій. А мати все кроки його виглядає, Та не повернути синочка вже їй. В молитві шепоче: «Пречиста Маріє, Ти ж бачила сина Свого на хресті… Чому ж моє серце від болю чорніє? Чому зачиняються двері святі?» А потім […]

На площі, де совість давно не бувала, Карбує крок вбивця під гуркіт фанфар. І ті, що «фашизм стерти геть» обіцяли, Самі принесли найчорніший пожар. Блищить на мундирах забруднена пам’ять, Кричать про «дідів», що в могилах тремтять, Бо те, що під прапором кроки чеканять — Це звірства, які навіть […]

На площі, де совість давно не бувала, Карбує крок вбивця під гуркіт фанфар. І ті, що «фашизм стерти геть» обіцяли, Самі принесли найчорніший пожар. Блищить на мундирах забруднена пам’ять, Кричать про «дідів», що в могилах тремтять. Бо те, що під прапором кроки чеканять — Це звірства, які навіть […]

На покуті свічка сльозою стікає, В порожній кімнаті — німий супокій. А мати все кроки його виглядає, Та не повернути синочка вже їй. В молитві шепоче: «Пречиста Маріє, Ти ж бачила сина Свого на хресті… Чому ж моє серце від болю чорніє? Чому зачиняються двері святі?» А потім […]

Для когось осінь — справді золота, Додолу тихо падає яскраве листя, Для когось затишна й м’яка, І душі в них від спокою аж чисті. А я сиджу у бліндажі, берці в багні, А руки чистять своє улюблене звірятко, Мій милий, щирий автомат, Мов те улюблене ягнятко. Не радує […]

Прийшли війна, її зіниці кровоточять, Машина, яка вбиває. Вона дань страшну збирає Найцінніше в нас вириває, Долю кожного на попіл розтирає Не запитує - потрібно чи ні? Виправлюся тут я відразу Її до нас привели, Їй зняли всі кайдани, Їй кровавий алтарь возвели Та збирати дозволили: Наших людей […]

Бійці проходять крізь пекла вогонь, де кожен крок — це остання межа, де час вмістився у лунці долонь, і кожне рішення — дотик ножа. Там небо тисне на плечі вогнем, повітря рветься гарячим свинцем, і кожна битва стає крайнім днем, що може стати для когось кінцем. Війна крокує […]

Там, де дрони в небі тримають «очі», Де від вибухів рвуться і дні, і ночі, Де техніка в грузлій землі пасує — Там піхотинець долю гартує. ​Не дрон тримає посадку місяці й дні, А той, хто вгризається в корінь в огні, Хто в зоні смертельній, крізь пекло і […]

Сидять на лівобережжі наші бідні люди Без світла, без газу, «Освободила» від усього російська зараза. І хто любить Україну, і ті, хто гнеться під росію,— Відчувають на собі «великодержавну мрію». Бо війна вона така — паспорта не питає, Вона тіло розриває, душу не читає. Дурень той, хто запросив […]

Допоки нам терпіти цю русню? Допоки слухать їхню гидку брехню? Хіба не ми — онуки козаків? Пора добити цих кацапських байстрюків! Брехливі злодії, боліт гнилих поріддя, В чиїх душах — туман, а в головах — безпліддя. З калмицьким поглядом на все, що є чужим, Вони століттями несли лише […]

Летять донати для наших солдатів, З усіх куточків рідної Землі. У когось тато там, у когось братик, А в когось чоловік стоїть у бою. Хто сильний тілом, хто сильний духом — Всі тримають смугу бойову. Ми шлем донати, ми не забуваємо, Що і в тилу ми також у […]

Наші Герої стоять стіною Перед російською чумою. Наші Герої захищають собою, Захищають собою, тебе і мене. Наші Герої готові до бою, До бою з чумою, яка пре. На наші землі, на нашу волю, За чисте небо, на все живе. Наші Герої стоять стіною, Стоять за правду понад усе. […]