Парк змінився, немов почужів, Час торкнувся, наче картини, Колись дихав природою, жив, А тепер --- під впливом людини. Там росла кропива́ серед трав, І найдовше сніг там валявся, За мольбертом художник стояв Та уважно красу роздивлявся. Ані ліс, ані гай --- острівець, Не водою --- асфальтом обвитий, І […]
Парк змінився, немов почужів, Час торкнувся, наче картини, Колись дихав природою, жив, А тепер --- під впливом людини. Там росла кропива́ серед трав, І найдовше сніг там валявся, За мольбертом художник стояв Та уважно в красу ту вдивлявся Ані ліс, ані гай --- острівець, Не водою --- асфальтом […]
Парк змінився, немов почужів, Час торкнувся, наче картини, Колись дихав природою, жив, А тепер --- під впливом людини. Там росла кропива́ серед трав, І найдовше сніг там валявся, За мольбертом художник стояв, Наче вперше в красу ту вдивлявся. Ані ліс, ані гай --- острівець, Не водою --- асфальтом […]
Пече сонце, безжально пече, Вже на мінімумі сили, Буде щастя, коли зайде́ За ліси, небосхили. І ого́рнуть сутінки-тінь, Мов туманом, приємно, ніжно, Сон навіє на втому лінь, І розслабить повільно ліжко. Заколише, вбаюкає ніч, До світанку зніматиме втому, Потім сонце, як доменна піч, І так знову, і знову... […]
Не ходила по па́рку давно, В якім році була́ --- не згадаю, Та часу́ вже немало спливло, Тож упущене наздоганяю. Вздовж, упо́перек ним я пройшла, До кремезних дубі́в тулилась, Одиноку березу знайшла, Що між сосен губилась. Дав змочити долоні фонтан, Й густі крони ховали від спеки, Поблизу́ хтось […]
Немає давно винуватих, Очистять дорогу вітри. Кошмари забуто в квадратах Кімнати чотири на три. Майбутнє приходить щоранку І звично вкорочує час. Світило просвітить фіранку... Відтінок залежить від нас! Всміхнися сьогодні дитині, Можливо, когось обніми. Для цього не треба причини, Важливо — лишатись людьми. ©️ Любов Інішева (червень 2026 […]
Не рахую давно вже зіро́к, Не цікаво, зізна́юсь, одній, Стоїть досі,(без нас вже),місток, Наші лавочки в па́рку пусті. Ходжу всюди минулим одна, До деталей усе огляда́ю, Жаль, природа не все зберегла, В її пам'яті й нас вже немає. Поміж лип всі змужнілі дуби, Вздовж ялинки стрункі край алеї, […]
Він рахував хвилини самоти. А кожен крок розлукою болів. Розсипались невидимі мости, Що час колись між ними спорудив. Вона ховала очі від дощу. Він у юрбі шукав її сліди, Але образи й гіркота плачу, Мов запеклися в серці назавжди. Минали роки — і росли міста, Вона вже іншим […]
Люблю бувати на вокзалах. Отут життя своє снує, Як павутину у підвалах, Звичайний мир, проста громада, Яка дає країні ладу, І без якої світ не є Самодостатнім, досконалим, Зухвалим, вдалим і повсталим, Коли він голос подає. Йдуть молоді і бородаті, Тверезі йдуть, ідуть піддаті, Веселі, злі, невинуваті... І […]
Вечірня тиша сплітає мрії з теплом Тихесенький вітер шепоче за склом. І зірки блищать у чарівному небі, Де світлі надії живуть лиш для тебе. Вечірня тиша загубить печалі, І ніжно обійме серце вуаллю. Вечірня тиша пробудить любов, І ніжністю вкриє доріженьку знов. 20.06.2026, Івушка Моргентал
Живе на світі добрий блукач, Постійних «перлів» шукач. І мудрує, і дивує, Зорі в небі всі рахує. Йде в безмежжя світлих мрій, У далеку путь мерщій. І захоплює весь світ, Мов багряний той зеніт. Живе на світі хвацький блукач, І часу, і мрій шалених шукач. Шукає, шукає — […]
Музика надихає, музика ранить, То ніжно підносить, то в вирій злітає. Буває засмутить і сльози потоком Та все, як завжди, обернеться уроком. Чуттєвим на стезі музичній нелегко, Та світло мелодій веде нас далеко. Бувають нотки, мов подих душі Що тихо бринять у вечірній тиші. То смутком огорнуть, то […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.