Я за все тобі вдячний, А я вдячна тобі, За розкриті твої обійми, Коли йшов назустріч мені. А я за твою усмішку І за тепло твоїх карих очей. Вдячний тобі за світанки І за ночі з тобою, і за дні. Ми часом сміялися як діти, Такі щасливі були […]
Синулічка, синулічка Роднулічка моя Малесеньке моє хлоп'я Ніжне, солодке, моє немовля. Усмішка твоя то душа моя Долоньки твої неначе пір'їнки На руки беру, обіймаю тебе Твій запах вдихаю- немов потряпляю Я при житті...до самого Раю! Від твоїх очей Тато немов п'яний Коли ти повзеш до мене То час […]
Вона була лиш мрією у миті, з’явилася і зникла, мов мара, як відблиск сонця у холоднім житі, мов незавершена на скрипці гра. Лишила тільки спогад на зап’ясті, тонкий, мов аромат нічних квіток, коротку іскру неземного щастя і порожнечу зломлених думок. Пробігла тінню по садах туманних, торкнулась серця — […]
Я люблю́ своє місто, тепер Зрозуміла наскільки, як сильно, За привітні і парк, і сквер, За можливість жити спокійно. За каштанів алеї, за Буг --- Тиху річку з її берегами, За квартиру в висотці на двох, В даний час --- для мене і мами. Люблю́ ранки його, вечори […]
На верхньому поверсі купола з пари, Де дах протікає сузір’ям Тельця, Господарка зранку пригладжує хмари, Яким тут немає ні краю й кінця. Вона маринує у банках озони І чистить вітрами повітряний пух. У неї в вітальні — сумують сезони, Їх шепіт лягає й захоплює дух. Там замість фіранок […]
Чи це мій голос, чи луна в чужому хорі? Чи я пливу, чи просто хвиля б’є об борт? Шукаю істину, як зірку в безкрайному морі, Щоб віднайти свій власний, не нав'язаний маршрут. Коли фундамент — ілюзорний, То кожен дім — лише картковий Навіщо будувати замок на піску? Застигнути […]
Гроші, гроші, гроші Ми поклоняємося вам Ми любимо тільки вас Ми живемо заради вас Ми піклуємося про вас Ми так сильно переймаємося за вас Ночами не досипаємо заради вас І днями всі помисли лише о вас Ми ніжно гладимо вас Ми колекцінуємо вас У подушку зашиваємо вас І […]
Я бачив, як небо упало на землю, Я бачив, як обрій скінчився і зник. Я бачив, як Землю зірвало з орбіти, Я бачив, як смерті почув перший крик. Я бачив, як Сонце зайшло на сході, Я бачив, як спека палила живих. Я бачив, як люди тонули у поті, […]
Я бачив, як небо упало на землю, Я бачив, як обрій скінчився і зник. Я бачив, як Землю зірвало з орбіти, Я бачив, як смерті почув перший крик. Я бачив, як Сонце зайшло на сході, Я бачив, як спека палила живих. Я бачив, як люди тонули у поті, […]
Я так за тобою, матусю, сумую, Так хочу бути поруч, відчути тепло, Твій сміх рідний серцем я досі чую, Твоє тепло рук, твій дім і голос Твої страви і чаї , і всі накази Я згадую і дітям розповідаю Яка мудра і гарна у мене мамо Але нас […]
Придивись до природи, Вона завжди живе. Вона не знає погоди, І не помічає лихе. Квітки розквітають знову і знову, Як тому прийде час. Як і ти проживають зимову холоду, Не кажуть «Я згас»! Час і насправді живе, Він лікує, стирає, прощає. І навіть коли все зів’яле, Він шепоче: […]
Квітки розквітають на світанні, За ними й мої почуття. Все роблю на одному диханні, Забуваючи що таке метушня. І природа довкола вʼюнка, Дає світлість моїм почуттям, Коли вона така гарна, дзвінка, Дає поштовх всім балачкам. Та в мені стихає вулкан, Як на серці розтанули хмари, Та на дворі […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.