Яскравий день укутала пітьма, Залишилась тривожна порожнеча. На темній, рваній рані полотна Сумний тривожний погляд ніби втеча. Поміж уламків мальовничих скла, Твій тихий шепіт, немов шум прибою. В полоні мороку, пітьми та зла Мені не лячно, коли ти зі мною. У темряві звучить звірячий рик, Мов войовнича, грізна […]
Поселились горобці в просторій шпаківні, Усю зиму там сиділи тихо та спокійно. А як сонечко весняне сніги розтопило, Господарі повернулись у свою " квартиру". " Квартирантів" непроханих стали проганяти, Ті ж не хочуть вибиратись із гарної хати. Крику й шуму наробили, що чути далеко І летіло пір"я сіре, […]
Продрогші від холоду й драми, Пропащі від власних бажань. Повстали безглузді романи З описом наших страждань. Прорізався голосу спротив, Прокрався крізь зневагу віків. Хто знає повстання той мотив? Хто пише сценарій життів? Почуйте слова тої статі, Що творить суспільства зразок. Що стало Богам на заваді, Не з ребра […]
Весна прийшла! Ні! Прилетіла! Розкрила свої диво-крила. Махнула,- вітерець з'явився, Війнув, дмухнув, дощем умився. Прийняв із вдячністю дарунок : Жаркий від сонця поцілунок. І нумо щедро роздавати, Повітрям теплим обіймати. Він затягнув в танок грайливий Пташину зграйку гамірливу. Весну схопив, - нумо кружити, В танку шаленому летіти. Весна […]
Село… село… Степи, лани, обкладені туманом, Там на світанку у імлі, Юні серця захоплені обманом… Чекають ранньої зорі, Чекають світу зачин. Спалахує, так ніби у вісні Сонця перший «зайчик». А там, в садах, попід паркан, Стоять самотні лавки На них осів вогкий туман, Десь тут блукають мавки… А […]
Серед ночі дзвінок, Брат із Криму вітає, Не до снів, мов урок, Про життя в нас питає. Все, кажу́, як завжди́, Змін ніяких немає, Ой, забула, зажди, Є --- зима засипає! -- А яка? Розкажи, Опиши у деталях. -- Розкажу́, потерпи. Ніч надво́рі гуляє. Темне небо в зірках, […]
Вітальне — прощай, І прощальне — привіт. Ковтаємо мовчки Свій вистиглий чай. Спина до спини, Обличчям в стіну. Ми ділимо вдвох Чужі імена. У ліжку одному Знаходимо двох, Де ковдра чужа Зігріває. Прощальне — привіт. Вітальне — прощай. Та звичка за горло Тримає...
Щоночі пишу. Щосекунди. Щомиті. Ти в пам'ять вгризаєшся Сріблом в граніт. Ми — душі розхристані, В часі розмиті, Де навіть від тебе Не чути «привіт». Чекав на цю зустріч — До хрипу, невпинно, Як спраглий у спеку Чекає води. Та тиша між нами — Мов чорна лавина, Що […]
Усе кутав туман, й небо, місяць, зірки, Згодом росами падав у трави, Дні, немов ті пташки, місяці і роки Появлялися і відліта́ли. Склали книгу життя усі ро́ки оті, Ще додати лиш кілька сторі́нок, І веселі й не дуже, і дуже сумні, В густім плетеві, наче барвінок. Йду, радію […]
Усе кутав туман, й небо, місяць, зірки, Згодом росами падав у трави, Дні, немов ті пташки, місяці і роки Появлялися і відлітали. Склали книгу життя усі ро́ки оті, Ще додати лиш кілька сторі́нок, І веселі, й не дуже, і дуже сумні, В густім плетеві, наче бараінок. Йду, радію […]
А хто б мене слухав, якби я співала? Для кого писати мені ці вірші? Хто руку тримав, коли доля брикала, Був поруч зі мною в пустім шалаші? І з ким довелося ковтнути полину, Черпати натхнення з порожніх діжок? Ми разом ліпили із себе "Людину" Без правил, інструкцій і […]
А хто б мене слухав, якби я співала? Для кого писати мені ці вірші? Хто руку тримав, коли доля брикала, Був поруч зі мною в пустім шалаші? І з ким довелося ковтнути полину, Черпати натхнення з порожніх діжок? Ми разом ліпили із себе "Людину" Без правил, інструкцій і […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.