ГРОЗА
Затишшя перед грозою, Вітер не шелестить… Нема у природи збою, Хмара з дощами спішить… Ластівки навколо хати Кружляють сюди-туди… Вже почали покидати Люди свої всі лани… Мати стоїть біля ґанку, Чекає на дитинча… Не бачила з самого ранку, Десь забарилось, нема... І почалось…колотнеча: Вітру, Води та Небес… Пісня […]
Чужі думки
Відчувавши біль, мої думки губились знову. В якісь безмежніїй пустоті Де не було спокою і свободи. Лише думки, чужі думки, важкі і розриваючі Не мої. Не я хотіла їх відчути - страждати. Від цього болю, мої думки губились знову. В цій ж безмежнії пустоті. …… Не цього щастя […]
Дощило
Сіре небо,сильний дощ Всі кудись спішили.. Спішили жити це життя Коротке і водночас довге У когось була своя сім’я А хтось завжди був сам і тихо мріяв Про щасливиє життя. Якого так і не знайшов. … Дощ не стихав, та і людей не менше Губилося в моїх очах […]
Жахливо мовчати
Дивившись собі в очі, я питала. Для чого я це роблю? Чому повинна я мовчати? Мовчати, мокрими очима.. Що так шукають вихід з цього світу Аби понуритись у спокій, якого так вона хотіла. Та дівчинка, яка колись не докоряла іншим. Яка відчувала сенс… в усьому. І була щаслива.. […]
Дні й ночі говорили про вічне.
Дні й ночі говорили про вічне, Тоді здавалось, що було це досить комічно. Та зараз дивлячись на твої слова, Не тямлю я, чому не зрозумів раніше.. Я добре пам’ятаю кожну зустріч, Твій сміх, усмішку і навіть фрази всі. Мені хотілось обійняти душу твою, Та зберегти всі почуття святі. […]
Дні й ночі говорили про вічне.
Дні й ночі говорили про вічне, Тоді здавалось, що було це досить комічно. Та зараз дивлячись на твої слова, Не тямлю я, чому не зрозумів раніше.. Я добре пам’ятаю кожну зустріч, Твій сміх, усмішку і навіть фрази всі. Мені хотілось обійняти душу твою, Та зберегти всі почуття святі. […]
ТАНГО ДОЩУ
Танцює дощ на підвіконні У жвавому ритмі скерцо: То дзвінко постукає в шибку, То зробить своє інтермецо. Якийсь дивний цей дощ, мінливий. Кида в душу то радість, то смуту. Обриваю вологі струни – І пускаю на м’яту-руту, Де весна у блакитній сукні Витанцьовує танго дощу. Він полонить її […]
Вічний цикл буття…
Для чого даний інтелект людині!? Щоби вбивати, нищити усе!? У нас є цінності, ми не тупі тварини! Пройшло століття, знову теж саМЕ… Дали прекрасне, тіла насолоду… Людино! Ти прообраз від Творця! Життя чудесне тож тримай нагоду, Це Божий задум - вічний цикл буття… Прогрес людський вирує на планеті, […]
Вся Європа в нашій допомозі!
Знов тепло всю душу огорнуло… Скоро я про відчай свій забула, Бо відчула доброту і ласку, Люди Світу принесли нам казку! Ми блукали на варшавському кордоні… Біль і страх… життя, як на долоні… Що робити!? Куди бігти!? Ждати!?. А у когось дома рідна мати… Але Божі люди є […]
Кохаю чи Люблю
Запитав юнак старого:"Що таке справжнє кохання?" Вже замучили його, смуток, роздуми, вагання Подививсь на нього дід той, і поглянув прям увічі "Ти візьми і запитай, в голові себе сам тричі" "Та як будеш ти питати, головне лиш не забуть" "Свою кохану пригадати, а там вже серце вкаже путь" […]
