Українські вірші

Дужі руки тримають зброю серця палкі ідуть до бою, залишаючи сліди... Лиш прошу, землею йди, збиваючи роси Не малюй свій слід по небу хай чекає... А ми тут... Ще лиш мить... я відпущу сльози я віддам дощу Ніжно я візьму за руку тяжко так розлуки муку пережить Після […]

Відчувай музику моєї душі Вона десь далеко у вічній тиші... Співає Тобі Почуй стукіт мого серця Його ноти тобі знайомі ти їх знаєш ти їх граєш Пізнай мій голос із тисяч чужих голосів Він тобі знайомий вітру вібрації шелест акації то була я Відгадай мій погляд зеленості ранку […]

Я буду твоєю рікою...тихою я буду говорити мовчанням я буду десь поруч лиш гріти коханням мов хвилями...шепотіти Співати тобі мелодію вітру я більше не плачу я сльози ті витру Я гавань лиш тиха, спокійна твоя і стала так щира усмішка моя з Тобою а може я дощ? водою […]

Розкажи... Розкажи мені про море розкажи... І візьми мене за руку - покажи Покажи мені той обрій де сонце на сон, одвічний заходить... А потім так тихо світанням нам сходить Покажи мені зорі - їх блиск у очах Ти бачиш вони на моїх плечах Співають... Розкажи мені як […]

Ти чув як вітер сьогодні шелестів здається мала б бути гроза дощ хотів пролитися я стояла посеред поля більше нікого тільки я і вітер він грався моїм волоссям сипав тілу поцілунки без причини як і немає причини для завтра він дихав тобою і це було так просто і […]

Твоя помада на моїх губах... Та мить звучала... Моцарт, Бах відлуння струн тиші Твоєї то пісня є душі моєї Я цілував очима плечі одна лиш мить...і вічність вечір І ніч зорила зорепад у парку цвіт лампад, лампад а Київ - осінь, листопад Та мить звучала Моцарт, Бах... Притихла […]

Ішов із даля старий подорожній Він геть посивів і кошик порожній Під сонцем палючим, дощем проливним та завжди Хтось поруч невидимий з Ним Він правду шукає, та тільки в собі бо правда лиш там, де добре тобі Десь там у горах, де тишу так чути і можна себе […]

Усе... дочитала і книгу тримаю а сил щось сказати, насправді не маю У білих тонах - присів чоловік він геть посивів, хоть юний ще вік... Як плаче душа, розтерзані рани про те промовчать, і люди й екрани Щоб просто дізнались на мить хоч відчули і правду як є, […]

Рідним нашим... Руки чорні - мазут... Натомлені ноги - у берці він взут Не знає спочинку, не знає і сну, Зустріти щоб просто Свободи Весну Як дужі ці руки, невтомні, шершаві Він серцем стоїть, Він служить державі Любов у очах до свого народу Він справжній, Він є козацького […]

Лірично-поетична композиція УКРАДЕНА ДОЛЯ ДОЛЯ УКРАЇНИ Доля України й вишиття, Ко́ршуном красунечка прибита, В рідної скалічене життя, Кров’ю, як водицею залита. Знищити взялися вороги, Топчуть, спопеляють нашу неньку, Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́, Кулі застрягають у серде́ньку. Горе, що прине́сла нам орда, Біль, який доводиться терпіти, З […]

Чи знаєш ти, яка була весна У душах наших-наново рождених? Незримим чудом, зорана земля Тримала нас як святих й блаженних. Туди гляди, в далекий небокрай, Там ми стоїм в пекучій пащі лева. Чи гідні ми узріть очами рай, Коли забули як вигляда трава зелена? Ось чути гук, і […]

Коли серце розбите і хочеться вмерти Ти не знаєш, як жити, бо його вже не склеїти А воно ж таке крихітне, так битись старається Всю любов і тепло все - віддати намагається І щемить так ...порою і стомиться... Але б'ється, бо сильне, Й ніколи не зломиться! Zhanna Markovets

В душі зима ... І лютий холод поселився Не відігріти почуття ... А пам'ятаєш? Клявсь! Божився! Навіщо так зі мною ти? На серці шрами залишаєш... Для чого спалюєш мости? Хіба це ти ось так кохаєш...? Zhanna Markovets

Коли зустрілись ми- біліло все навкруг. Летів з чистих небес густий, лапатий сніг. А ми, мов дітлахи, в міцнім сплетінні рук, Щасливі в парі йшли... Й пропав для нас весь Світ. Ти палко цілував, тулив ніжно до себе. Йшов тілом трепет-струм, бились у такт серця. Блистіли від кохання […]

Мені би дочекатися весни, Коли навкруг почне все цвІсти. Піду тоді у поле, де ми ще дітьми, Ходили разом і збирали квіти. Пройдусь по тих місцях у самоті, Де від людей любов юну скривали. Тоді булИ ми іще надто молоді, Та смак кохання щирого пізнали. Візьму з собою […]

Розп‘ятий на хресті ,стерпів свій біль скалічених кісток, За всі гріхи земні,вдягнув вінок терновий. Замість вина ковтнув ганьби ковток, Прийнявши смерть в смиренності й любові. Прийняв всі муки за людські гріхи. Був закатований він підлості рукою. Та все одно читав він кАтам молитвИ, Що розділили його ризи між […]

Чуєш кате? хотів царювати? Щоб як вівці в отарі пішли за тобою? Та не зможеш народу ти волю зламати, Непокору хотів затоптати ордою? Ти брехнею своєю хотів задурити. Заздрість душу твою мов шашіль сточила. Та нутро те гниле не назвати душею, Бо нічого святого в ній гниль не […]

Відводим погляд коли світить сонце, а дехто вже забув як виглядає. Під грудами руїн прохають в Бога спасіння душ й землі , яка палає. Горить краса , лише важка розруха міста і села жадібно з‘їдає Після пожарищ не росте трава зелена, від опіків земля в вогні страждає . […]