Цвинтар невидимих доріг
На кожнім роздоріжжі, де ти є, Росте незримий непролазний ліс. Ось там ти — воїн, там ти — сомальє, Там ти не плакав, там — не знав завіс. Але стаючи на єдиний шлях, Ти відкидаєш тисячі джерел. І всі твої можливі тихі «я» Враз опадають листям із дерев. […]
Скелет у шафі
Я ще один скелет у твоїй шафі, Надійніший і найвірніший друг. П'ємо тягучий морок в брудершафті, А за дверима звужується круг. Вже не тримаю зла, ілюзій зайвих, У мене замість серця — лиш сучок. Твоїх нічних думок потік примарний Гризе під шкірою, мов хробачок. Коли твій світ розсиплеться […]
Поки ми двоє
Ти пам’ятаєш, як тоді було, Коли довкола все горіло й тліло? Ми берегли крихке душевне скло, Шукали слово, щоби спасти тіло — Втекти від страхів й дихання в хребет. Ти кажеш: «Час іде занадто швидко». А я дивлюсь на залишки, скелет І бачу пульс життя, як тонку нитку. […]
Поцілунок долі
Лови поцілунок, доле моя! Моя ж бо ти є чарівниця. Вплітаєш у коси проміння життя І лілеєш мене, мов дитину. Лови поцілунок, доле моя! Художниця ж бо ти яскрава: Розмай, зорецвіт, насолода життя Щирість очей бездонних. Лови поцілунок, доле моя! Моя ж бо ти є чарівниця. Лови поцілунок, […]
Вогонь, який світився на тропі
Вона лежала в пригорщах ночей, Мов діамант, в якому зріло світло. Ковзали погляди скляних очей — І жодна іскра так і не розквітла. Ходили люди поруч, як сліпі, Шукали щось у попелі крихкому. Вогонь, який світився на тропі, Був не потрібним вантажем нікому. Обходили, неначе зайвий шум, Мов […]
Поки ми двоє
Ти пам’ятаєш, як тоді було, Коли довкола все горіло й тліло? Ми берегли крихке душевне скло, Шукали слово, щоби спасти тіло — Втекти від страхів й дихання в хребет. Ти кажеш: «Час іде занадто швидко». А я дивлюсь на залишки, скелет І бачу пульс життя, як тонку нитку. […]
Партитура
Уранці світ прокинувся в росі, Де сонце тче із золота стежини, І вітер будить на тонкій струні Із павутини — трепетні хвилини. Виходить сонце — мов живий оркестр, Розсипавши акорди над полями, І кожен крок його — це світлий жест, Що розчиняє тіні поміж нами. І небо тане […]
Сонце в долонях
Сонце нам сипле проміння в долоні, Кутає плечі у шаль із небес. Тануть тривоги у теплім полоні, Світ за єдину хвилину воскрес. Вітер лоскоче розквітлі каштани, Промінь по квітах і листю біжить. День цей вмивається ранком духмяним, Кличе в дорогу нас неба блакить. Кожна краплина і кожна стеблина […]
Незламна наша Україна
Незламна наша Україна, Неначе дівчина струнка. Калину в косу заплела, З народом, мовою єдина. І знов до Господа благання, Шепочуть стомлені вуста. Слова, що згадують Христа, Молитвою з самого рання. Біля намолених ікон, Відчую теплоту небес. Ісус за нас помер, воскрес, Посів на свій небесний трон. […]
ЧОМУ?
13.07.2026 1600-й день війни ЧОМУ? росіяни! Шкода вас було спочатку, Але зараз уже - НІ... Вас мабуть чорти ліпили, Без поваги до землі, До людей, Тварин, Природи, До життя узагалі. До керма ви допустили Найогиднішого з вас, Він руйнує вам країну, Ще й пришвидшує той час. І не […]
«Бог осміяний бути не може»
«Не обманюйте себе: Бог осміяний бути не може. Що посіє людина, те й пожне» А ми кажем: «За що нам, о Боже?» У цій повісті місце сумне, «Бог осміяний бути не може». Й ти, людино, оце зрозумій, З серця викинь усе, що не Боже, І не будеш у […]
«Ніхто не може двом панам служити»
«Ніхто не може двом панам служити» — Ніхто не зможе в двох світах іти. Ти або в Царстві Божім будеш жити, Або топтатимеш пекучії сліди. «Ніхто не може двом панам служити» — І яблуня не родить нам каміння. Ти або в Царстві Божім будеш жити, Або надіятись на […]
Ти жінка
Ти сильна... Ти жінка... І ти українка… Твоє ДНК — це є нації цвіт… Це щирість у скронях, А твої долоні В молитві до Бога здіймають політ. Ти сильна... Ти зможеш... І ти допоможеш піднятись у дусі… Бо ти — оберіг, Що словом своїм Душі всім зігріваєш І […]
Духовна пуповина
Духовна пуповина між нами і Отцем — Це лінія первинна між душами й Творцем. Ковток води живої у заростях життя, Яка дає пізнати ЛЮБОВ, а не ниття. Це сонячне проміння, яке осяє нас, Коли серденько плаче, коли розлуки час. Це радість та надія, заграва у думках, Коли Господь […]
Кохання
Не шукай це кохання в романах чи древніх листах, Його назви немає у жодній із тисячі книг. Воно не пульсує в гарячих, палких устах, І не гасне під тиском довгих, років. Це не спалах вогню, що лишає по собі дим, І не тиха гавань, де хвилі лягають спокійно. […]
Далекобійниця
Ти вимірюєш трасу своїми очима, Кілометрів п'ятсот проїжджаєш за день. І вважаєш, що вже невловима, Подих вітру торкає легень. Твоє дзеркальце зовсім не в хаті, Красу підкреслюєш у лобовому склі. Тональник, пудра і парфуми взяті, Не у трюмо - у «бардачку» вони. Ти погляди збираєш мимоволі, Не тільки, […]
Про слово
Розквітало рідне слово У саду казкових мрій. Гріло сонце, і весною Огортало цілий світ. Розквітало рідне поле… Квітів барва й запах трав Розносився між словами — Тихим шепітом туман… Акт №2 Ангел 1: Розпалили біси багаття і собою задоволені всі, і стирали дитяче щастя у страшній гонитві війни! […]
Про честь
В нічній пітьмі розп'ятий і розкутий В людській душі, похований замкнутий Людьми давно побитий і розбутий Горить вогонь занедбаний, забутий! Вогонь горить нащадками забутий В серцях героїв втілений і взутий У вчинках праведних озброєний і мудрий. У темнім лісі, непомітно розгорівся У славній Україні в давнину озвівівся, І […]
