Ранкове місто
Вже липень двері зачиняє... Роса ранкова пропадає... У двері місяць серпень б'є, Жнива в покоси покладе. Світанком дощ закапотів, Шалену спеку він прибив, Посипались з дерев всі фрукти... Зібралась дітвора до гурту. Свіжістю пахне новий день, Зашелестів у парку клен... Волога з неба поливає, Зелене листя оживає. Десь […]
Бажання дихати
Вона йшла в чорних конверсах не насторожено, проте тихо і спокійно після злості, радості та ненависті…? чому так тихо і спокійно? де зміни? де нитка яка прошивала серця? а, пробач, залишати стібки болю було твоїм завданням спокій. тремтіння рук. яке тут поєднання? немає. це лише моє внутрішнє бажання […]
Дощ
аокігахара. потяг котрий розганяється до 324 км/год. звучить як мрія. маленька квартирка з видом на стіну і лампа на столі це єдине джерело світла. ліана рослини на стіні і в'язані носочки відразу коло входу в квартиру. бо холодно. мікрохвильова з коробочкою лапші всередині. сподіваюсь я не забула прослідкувати […]
"взагалі файно"
не можу спати. не вдається. пишу слова на папір. деструктивно. короткі речення це спосіб вираження думок - коротко і ясно. хоча у голові думки перетікають як струмок у річку та навпаки. я порівняла себе з клоуном котрий кидає кульки перед натовпом невпинних вампірів, споживачів енергії та ненависників слабкості. […]
те в що мені хотілось б вірити; легка дружба
я люблю легку дружбу. вона не пахне. в ній немає запаху страху перед чимось, перед словом яке не йде по дорозі. я люблю вірити людям. боятись щось зробити, а потім радіти що мене люблять справжньою. смішно і по-дитячому. легка дружба має смак розділеної коли і чіпсів з крабом, […]
94 розділити на 2
чи повинні ми вибачатись коли солдат в двох мовах, на жаль, сусідів hits different? ні звичайно, проте це ранить коли горда людина котра залишила своє життя позаду, сказала "Спасибі, думаю більше не побачимось знову". не можу читати "о" з наглим та невгамовним акцентом "а". совість не дає. у […]
Будинок на березі моря з панорамними вікнами
скільки часу потрібно? щоб устаканити все в твоїй голові стати ближче до серця, триматись за руки у повній темноті. повірила? крапка. буде все у такому порядку. як скажу я, достатньо ти грала в «твої» почуття. скільки часу пройшло? хіба не достатньо? щоб повірити в те, що ти перша […]
