Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той, бува, не блукає. Хоча б знову […]

Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той бува не блукає. Хоча б знову […]

Мете снігом зима за вікном, І морозу все більш добавляє, Грію котика й гріюсь котом, Притулившись, немов обіймає. Пухкі лапки погладжую, хвіст, Муркотіння між вусів вловила, А зима йде на повний вже зріст, Тож, нарешті, усім догодила. 01.01.2026. Ганна Зубко

Все трусить снігом,що ж -- пора, Засипала пороги, Зима, воістину зима, Ідуть-крадуться ноги. Десь лід похрускує, калюж Зали́шив дощ немало, Дні проминають поміж стуж, Тепла як не бувало. Того ж хотілося в зими, Невже не догодила? Тепла моменти, що втекли, Згодом верне́ відлига. Від стуж відвиклось, спек боюсь, […]

Зима без снігу, у дощі, Якась пародія на зиму, Дітям би ковзанки слизькі, А хтось би й сніжку кинув. Хтось би крутнувся в ковзанах, Торкнувся товщі льоду, Згори летів би хтось, як птах, На лижах аж до броду. Зачервони́в мороз би ніс, Заліз би в рукавиці, У дім […]

В нове Різдво зима прийшла, Морозяна, без снігу, Яскраве сонце без тепла, Сповита річка в кригу. Собачий гавкіт десь селом, Дерева в білій хвої, А кінь помахує хвостом, Тягну́чи воза в полі. Соломи з скирти повен віз, Якби ж то сніг та сани, Коник охоче б все те […]

Неочікувано, вранці біле покривало опустилося на землю і все білим стало. Враз дерев скелети вбрались у білі наряди Дивлячись на цю красу, приходить розрада, Заспокоєння, а смуток розтанув безслідно Мов серпанок розчинився тихо, непомітно. Прийшов спокій і надія на гарне майбутнє Віра- станеться щось дивне, справжнє, незабутнє. Це […]

Пригріло сонце й сніг поплив, Уся в струмках дорога, Співав все півень, говорив, Десь заревла худоба. Розщебетались горобці, Й синиці поряд дзвінко, Стрибали-гріли промінці, Торкалась гілка гілки. Миттєво танув сніговик, Тулилась шибки муха, Хто зим не бачив тих, не звик --- Нехай уважно слуха. Жаль, не почує звук […]

Немає осені й не світиться зима, Відомо --- в грудні вже припаркувалась, Не білосніжна, в тому то й біда, Принишкла, в сірості сховалась. Дні у дощах, немає хуртовин, Сніг не біліє, холод не морозить, Нема птахів між змоклих горобин, Зимі ховатися вже досить. Хай вийде, снігом трохи хоч […]

ЛАПАТИЙ СНІГ ОБТРУШУЄ КРИЛО Лапатий сніг обтрушує крило, Мов білий спогад, що летить, кружляє, Шепоче вітер: «Вже таке було…» А він летить і м’яко так сідає. Змережаний морозом кожен звук, І тиша, наче вічність, оживає, Душа мовчить, бо втомлена від мук, А сніг летить і килимом лягає. Він […]

Вже віє пусткою із саду, А так не хочеться зими, Що вже крадеться тихо ззаду І той полон не обійти. Пірнути б в цвіт весни, у літо, Вслуха́тись в щебет, шелест трав, Щоб колосилось поряд жито, Зозулі голос не вщухав. Росу спіймати у долоню, У тінь пірнути верб […]

Ти плачеш, осінь, що ж, поплач, Днів залиши́лось зовсім мало, Зимі дощами ти віддяч, Щоби ступала болота́ми. Хай витісняє, ти іди, Бо уже справи всі зробила, І долетіли вже птахи, І відпочили у них крила. У відпочинку і поля, І у садах плоди зібрала, Усілась ве́рхи на коня […]