Українські вірші

Коли серце розбите і хочеться вмерти Ти не знаєш, як жити, бо його вже не склеїти А воно ж таке крихітне, так битись старається Всю любов і тепло все - віддати намагається І щемить так ...порою і стомиться... Але б'ється, бо сильне, Й ніколи не зломиться! Zhanna Markovets

В душі зима ... І лютий холод поселився Не відігріти почуття ... А пам'ятаєш? Клявсь! Божився! Навіщо так зі мною ти? На серці шрами залишаєш... Для чого спалюєш мости? Хіба це ти ось так кохаєш...? Zhanna Markovets

Коли зустрілись ми- біліло все навкруг. Летів з чистих небес густий, лапатий сніг. А ми, мов дітлахи, в міцнім сплетінні рук, Щасливі в парі йшли... Й пропав для нас весь Світ. Ти палко цілував, тулив ніжно до себе. Йшов тілом трепет-струм, бились у такт серця. Блистіли від кохання […]

Мені би дочекатися весни, Коли навкруг почне все цвІсти. Піду тоді у поле, де ми ще дітьми, Ходили разом і збирали квіти. Пройдусь по тих місцях у самоті, Де від людей любов юну скривали. Тоді булИ ми іще надто молоді, Та смак кохання щирого пізнали. Візьму з собою […]

Розп‘ятий на хресті ,стерпів свій біль скалічених кісток, За всі гріхи земні,вдягнув вінок терновий. Замість вина ковтнув ганьби ковток, Прийнявши смерть в смиренності й любові. Прийняв всі муки за людські гріхи. Був закатований він підлості рукою. Та все одно читав він кАтам молитвИ, Що розділили його ризи між […]

Чуєш кате? хотів царювати? Щоб як вівці в отарі пішли за тобою? Та не зможеш народу ти волю зламати, Непокору хотів затоптати ордою? Ти брехнею своєю хотів задурити. Заздрість душу твою мов шашіль сточила. Та нутро те гниле не назвати душею, Бо нічого святого в ній гниль не […]

Відводим погляд коли світить сонце, а дехто вже забув як виглядає. Під грудами руїн прохають в Бога спасіння душ й землі , яка палає. Горить краса , лише важка розруха міста і села жадібно з‘їдає Після пожарищ не росте трава зелена, від опіків земля в вогні страждає . […]

Як добре мати вірних друзів. Не головне-чи їх багато? В тяжку хвилину їм розкриєш душу, що іншим і не скажеш, і не варто. Хто словом збереже в хвилини стресу, або зуміє просто помовчати. Печаль твою в обіймах втішить, та зможе щиро радість розділяти. Той , хто спитає не […]

Я Богу дякую, що зустрічаєм ранок І проводжаємо ми сонце спочивать, Що знов красу дарує нам світанок, А зорі наші в небі ще горять. За щедрий подих свіжого повітря, Веселий спів пташиних небилиць, Що за весною знов приходить літо Із запахом духмяних полуниць. За те , що літо […]

Знаю мамо ти мене чекаєш І щодня читаєш молитви. На світлину де ми разом поглядаєш, То було у мирному житті. Знову у ві сні мені наснилась, Я тебе так міцно обіймав. Як завжди сказав: «Не плачте мамо» і сльозу від радості втирав. Як би міг до тебе,на хвилинку, […]

Готувала мати рушник на весілля, Зустріти на свято дітей хлібом й сіллю. Вишивала квіти на щасливу долю, Голуба й голубку ,щоб жили в любові. Хіба ж тоді знала, що доля їм дала. Чорними нитками війна проростала. В лиху ту годину спокою не знала, Молитву до Бога щодня промовляла. […]

Хто ж знав тоді що в молоді роки, В далекий шлях відправишся до Бога. Війна зупинить серце навіки, Яку ми не чекали до порога. Хто ж знав, що обірветься так життя, Душею світлою до ангелів поринеш, Тобі б ще жити , а пішов у небуття, Ти назавжди свій […]

Вже час рахує дні як ти загинув У грудях стисло ,не вчухає біль Від відчаю , що більше не зустріну, Що не почую вже від тебе теплих слів. Як і раніше сонце сяє,а тебе немає. Прийди до мене сину хоч ві сні. Як у дитинстві колискову заспіваю, До […]

Кого ховаєш може ти вночі? Кому у сни себе вплітаєш? Осіннє листя, журавлів ключі, Відсутність літа, але все одно чекаєш... Кого з обіймами одна чатуєш? Кому розказуєш про біль душі? У серці рани справно полікуєш, Круті у нашій долі віражі... Кого на каву зранку ти позвеш? Кому нашепчеш […]

Хотіли жити в мирі назавжди Лише в книжках ми про війну читали . Не розуміли ,як пишалися батьки, Ціною мир якою здобували. Гадали, відпалала , відгула, Війна, що закінчилась в сорок п‘ятім. Через роки продерлася вона І принесла нам знову біль і втрати. Удар у спину нам на […]

У спадок іншим поколінням Передаєм безцінний скарб, Народу нашого творіння, То наша мова -щедрий дар. З давніх давен жива скарбниця, Злелеєна життям в наших піснях. Культури нації зіниця, Мова століть лунає на устах. Виборюємо своє ми існування В історії часів славетних літ. Людського духу віддзеркалля, Мова живе поки […]

А що є дощ? Хіба просто вода? То є мелодїя і завжди вона різна. Бува весела , а бува сумна , Дощу неперевершені мелізми. Так ніжно шелестить він навесні, І навкруги вологу рясно сіє. Все , що тепла чекало у ві сні, Знов оживе і цвітом зарясніє. У […]

Маленькі оченята з неба поглядають Ангели небесні вже їх доглядають. Зірочки маленькі мамині зайчата, Самі наймиліші, хлопчики й дівчата. Все скінчилось миттю, болю вже немає, Більше не стріляють, десь мама співає, Нема мами й тата і рідного дому, Хочуть запитати: "За що? Винні в чому?" За що обірвалось […]