Ми з України
Україно моя, нездоланна, свята! Ніким не скорена і гордовита! Я молюся за тебе, щоночі й щодня, Скроплена кров’ю героїв земля... Україно! Гнобили тебе чужаки, Та вільною стала ти навіки! Я люблю тебе бідну, знедолену, І квітучу люблю, і зруйновану, Горду, ніким не скорену, Клятим ворогом, не завойовану! Нині […]
Чуєш,вітре?
Чуєш,вітре,забери сумні думки, Хай з птахами відлетять у вирій. Забери тривоги, що життя роки Відпливають з берега мов хвилі. Як би з вітром хоч на мить у ті часи, Там де в юності від мрій зростають крила. Там де очі сяють від краси. Молоді роки -наші вітрила. Віднеси […]
Не обидь сынок мать
Не кричи ты, сынок, на мать, И не смей ты ее унижать… Первый шаг твой, твои слова, Помнит только она одна, Она рядом тогда была. Когда маленьким был – болел, Кто же рядом с тобой сидел? Кто всю ночь не смыкал глаза? Это мама твоя была… Она гордостью […]
Запам‘ятайте їхні очї
Запам’ятайте їхні очі, Бо в них любов ,а не байдужість. Незламна воля до останку. В них непокора , сила й мужність. Запам‘ятайте їхні очі. В них лють і гнів в кулак згорнуті, В них біль утрати і розрухи, Бо нами будуть не забуті. Запамятайте їхні очі . В […]
Не обидь сынок мать
Не кричи ты, сынок, на мать, И не смей ты ее унижать… Первый шаг твой, твои слова, Помнит только она одна, Она рядом тогда была. Когда маленьким был – болел, Кто же рядом с тобой сидел? Кто всю ночь не смыкал глаза? Это мама твоя была… Она гордостью […]
Цінуй своє життя
Цінуй своє життя ,то справжнє диво. А може скажеш,що не пощастило? Що не здійснились заповітні мрії, Чекав нагоди та фортуни крила. Та щоб розкрити крила -нам потрібно встати, А як же можна сидячи літати. Спіткнувшись хоч би раз через зневіру, Ніколи не втрачай в житті надію. Ти не […]
Тебе немає
Сказав слова останні , що кохаєш, Сказав мені все добре ,не судилось, Бо з ангелами вже відпочиваєш. Прийшла біда в наш дім, мені й не снилось. Не вірю я , що більше не почую, Тих теплих слів від тебе вже ніколи. І рук тепло вже більше не відчую […]
Не станемо на коліна
Не станемо на коліна, чуєте – ніколи! Не зламати українців - ні силу, ні волю! Не жаліємо віддати – життя за свободу, Завоюєм кращу долю, для свого народу. Ми не хочемо війни, ми за мир у світі, Щоб щасливими були, українські діти. Хочу вам я вороги, знову нагадати, […]
Не можу мовчати
У мене з‘явилися крила, тепер я можу літати, і в мить коли думки нахлинуть, не зможу я більше мовчати. Про те,як червона калина людськими слізьми напилася і голову сумно схилила, з провиною, що розцвілася. Про синє безкрайнєє небо куди людські душі зникають і кожної ночі на землю зірками […]
Не станемо на коліна
Не станемо на коліна, чуєте – ніколи! Не зламати українців - ні силу, ні волю! Не жаліємо віддати – життя за свободу, Завоюєм кращу долю, для свого народу. Ми не хочемо війни, ми за мир у світі, Щоб щасливими були, українські діти. Хочу вам я вороги, знову нагадати, […]
Не станемо на коліна
Не станемо на коліна, чуєте – ніколи! Не зламати українців - ні силу, ні волю! Не жаліємо віддати – життя за свободу, Завоюєм кращу долю, для свого народу. Ми не хочемо війни, ми за мир у світі, Щоб щасливими були, українські діти. Хочу вам я вороги, знову нагадати, […]
Буває по-різному
Буває по-різному...буває ніяко, Буває аж гірко, буває і м'яко Буває аж щемно, буває і легко Буває близько, буває далеко.... Буває...всіляко буває.. От як тільки буде ніхто цього не знає. Чи буде майбутнє і яким воно буде? Чи все ми загубим, чи може прибуде? Ми люди.. звичайнісіньки люди У […]
Ніщо не вічне на землі
Настане час, закінчиться зима, Процес цей неможливо зупинити.. І там де була вічна мерзлота Потягнуться до сонця квіти.. Ніщо не вічне на землі Для всього є свій час, Не бути вічно і війні Яка нещадно убиває нас... Та сонця промені вже є Пробились із-за хмар І сніг холодний […]
Життя тобою
Ти був для мене всим: Життям, повітрям і думками. Я розчинялася в тобі, немов той цукор в чашці чаю. Ілюзій повна, на життя, Тобі я завжди довіряла! І вірила у тебе я!!! І завжди я тебе кохала!
П’янка чарівність
Вона була така чарівна, Що він її не розумів! Туманом оповила розум Не сталося, як він хотів. В полон вже душу закувала У серце налила чорнил Коли він жартував, вона сміялась Той сміх його уже душив.
П’янка чарівність
Вона була така чарівна, Що він її не розумів! Туманом оповила розум Не сталося, як він хотів. В полон вже душу закувала У серце налила чорнил Коли він жартував, вона сміялась Той сміх його уже душив.
Бабусина молитва
Завис у вікнах місяць безмовним шапликом... Шкребуться миші в стрісі, потягує димком. Минув різдвяний вечір, ще на столі -- кутя... Розповіли малечі, що душі теж, хотять... Бабусине обличчя рожеве від печі'... Мала лампадка, свічі в покутті, калачі... А на стіні -- калина пучечками, то -- лік. А я, […]
Відпустила
Ти волі хотів, тож я... відпустила. Не знав? Для птахів, придумані крила. А ти -- не Ікар, і з воском -- проблемно... Мій погляд між хмар шукає даремно. Ти волі бажав? Її не буває... То -- тільки душа, де хоче, літає... 19.01.2022 (С). Олена Богуцька Olena Bogutska
