До тебе
І небо, не небо зима, не зима... Волаю до тебе, не чути, нема... І сонце, не сонце, і світ, то не світ... Дивлюсь у віконце: нема край воріт. І вечір, не вечір, а темна пітьма... Опущені плечі, розради нема... І вітер, не вітер, не сніг, не гроза... У […]
Горнуся до людей
Горнуся до людей. Крізь терни і каміння куди моя дорога приведе? Що в спадок я залишу поколінням? Лиш паперове втілення ідей. Горнуся до людей. Горнуся до людей. Від слави, що промінням буває осяває, -- не горджусь. А тільки Богу дякую за вміння, трудитися ніколи не боюсь. Горнуся до […]
Ця реальність
Ця реальність, наче лютий звір, що його приборкати не сила... Лізе нечисть з-під землі, із нір, коршун голубам шматує крила. І щодень, червоний горизонт, то не показник морозів лютих. Сніг від крові червоніє. Фронт. І чорніють душі від отрути. Чуєш, зойки! Села і міста, спопелілі, корчаться в руїнах. […]
Холодне кава
Живу, як люди всі, по праву. А як? Розсудить тільки Бог... Сухий калач мачаю в каву... І знову п'ю її... За двох. І подумки, все пережите в уяві знову постає... Бо, в цілому, не тільки квіти, колючки і каміння є. Отак, збираючи каміння, з підошви дістаю скалки... Не […]
Холодне кава
Живу, як люди всі, по праву. А як? Розсудить тільки Бог... Сухий калач мачаю в каву... І знову п'ю її... За двох. І подумки, все пережите в уяві знову постає... Бо, в цілому, не тільки квіти, колючки і каміння є. Отак, збираючи каміння, з підошви дістаю скалки... Не […]
Золотився вечір
Золотився вечір, та почервонів. Ніч бере на плечі безліч наших снів. Тягнеться хустина на небес покров. А на завтра -- днина зазоріє знов. 02.02.2023
Золотився вечір
Золотився вечір, та почервонів. Ніч бере на плечі безліч наших снів. Тягнеться хустина на небес покров. А на завтра -- днина зазоріє знов. 02.02.2023
ДОЛЯ УКРАЇНИ
Доля України й вишиття, Ко́ршуном красунечка прибита, В рідної скалічене життя, Кров’ю, як водицею залита. Знищити взялися вороги, Топчуть, спопеляють нашу неньку, Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́, Кулі застрягають у серде́ньку. Горе, що прине́сла нам орда, Біль, який доводиться терпіти, З ворогом вселилася біда… Ви́стоять рідненькій, не […]
ЗВИЧАЙНІ ГЕРОЇ!
Живуть в Україні Звичайні Герої. За волю країни встають ВСІ горою! Звичайний Микола, Сергій та Іванко. Звичайна Марічка, звичайна Наталка. Звичайний в нас лікар, звичайний пожежник. Звичане в них серце, душа лиш - безмежна! Звичайний в нас кухар, звичайний водій. Звичайний Назаре, Мишко і Андрій. «Та що ж […]
Казка про Бога і Україну.
Бог ділил між людьми землю. Кожному народу. Мову кожному давав, шоб тримались роду. Дав китайцям вузькі очі і степи широкі. Рис їм видав, нехай плодяться щодня і щороку. Афріканцям - темношкірим континента видав. Хай ті самі собі ділять між родами й видами. Наділив він вікінгів землями на півночі. […]
Не турбуйся, мамо.
Не турбуйся, мамо, добре все у мене. Виконую слухняно всі накази, нене. Бронік завжди ношу. Автомат є й шолом. Не турбуйся, прошу, гарно тут навколо. Ти не вір новинам. Під Луганськом тихо. Оберіг новенький відводить все лихо. Нас годують добре. Є й тушонка й сало. Хлопці в нас […]
Засіяна кулями
Земля засіяна кулями, Й полита ворожою кров'ю. І знов ми доводимо світові, Що Україна гідна волі. І знов козаки відчайдушні, Міцно зброю тримають. Сильні. Могутні. Рішучі. Нечисть ворожу долають. І знову кров'ю полита І сіють знов не пшеницю. Понівичена, розбита... Україна знов відродиться!!!! ***ТютюнкоТ*** 31-01-2023
Коридор Слави
Коридор Слави.... Побратим встав на коліно. Сльози в очах у мами. І в очах побратима. Дружина і діти плачуть. Ти захищав волю. Страшну ціну платять. Щоб діти жили в спокої. Скажуть, що був героєм. Що був просто ЛЮДИНОЮ. Батькі вбиті горем. Хто поверне їм сина? Летить прокльон до […]
Моліться люди
Летіла молитва, з вуст мами до неба: «Мій Боже прошу і молю я у тебе, Спаси Україну, народ її й віру Мою нездолану - святу Батьківщину. Вибач мій Боже, що часто сумую, Щодня і щоночі я тебе турбую, Болить моє серце за всіх в Азовсталі, Непросто Герої – […]
Моліться люди
Летіла молитва, з вуст мами до неба: «Мій Боже прошу і молю я у тебе, Спаси Україну, народ її й віру Мою нездолану - святу Батьківщину. Вибач мій Боже, що часто сумую, Щодня і щоночі я тебе турбую, Болить моє серце за всіх в Азовсталі, Непросто Герої – […]
А ЯК ЖЕ Я?
— А як же я? — сказала тихо У світ відчинених дверей. Чи на добро, чи то на лихо — Сльоза скотилася з очей. А він пішов, не озирнувся. Змахнув минуле із плеча. Твій погляд вслід йому тягнувся, Й згорала, й плакала свіча. Все у кімнаті стало дивним: […]
ПОГОВОРИТИ?
Поговорити… Та про що? Мовчати? Теж уміти треба. Уже і біль в душі — ніщо, І лікувать нема потреби. Черствіють душі, наче хліб. Холоне кров від слів жорстоких. Від злості спалаху осліп І втратив сенс, цей світ, і спокій. За мить стаємо ми чужі, На відстань дальньої планети! […]
МІЙ ПРОСТІР
Не порушуй мій простір у небі, Бо летіти я мушу сама. Маю волі велику потребу, Хоч й зламала обидва крила. Та крізь біль і хронічну утому, Научуся я знову літать. Серед блискавки й гучного грому, До ударів мені не звикать. Може, врешті, розступляться хмари, А за ними — […]
