Українські вірші

Чудні пронизливі вітри… Блукають світом неприкуті. В чужі шниряють закути, Ще й люблять в вікна зазирнути. Перевернуть листки книжок, (Ну хто, скажіть, про це їх просить?), Із хат, замкнутих на замок, Крізь щілі, якось, пил виносять. Та й рознесуть на цілий світ! Щоб довести свою нікчемність. То тут, […]

На дорогах загублених мрій — Намагайся мене не зустріти. Я там дощ, той що зрошує квіти, Конденсатом вологості вій. Берегами засохлих надій, Не шукай побудований замок. Залишивсь там любові уламок, Що не знищив часу буревій. І в минуле не знайдеш місток. Я його власноруч підпалила, Бо образою править […]

Як добре, коли є в житті той дім, куди душею хочеться вернутись. Коли ніколи ти не зайва в нім і де в турботу можна загорнутись. Тебе ніхто не запитає там: «Чого приїхала і що забула?» Бо непідвладна доброта літам, літам, що пролетіли й не збагнула! В тім домі […]

від неї пахне кавою і недоспаними ночами, в неї звичка не лукавити і бути віч-на-віч із долями їй не дарують квіти і не цілують рани, вона завжди робить більше, хоч здається, що робить мало їй не треба багато уваги, вона звикла жити без пафосу, їй лише треба дрібку […]

Нехай закінчиться все те, що зв‘язане з війною, І чорний ворон всю печаль з собою забере. Нехай не розлучає більше нас з тобою, Бажання жити в нас не забере. Нехай не знає мама, що загинув син… Нехай не плаче рідна в тишині… Нехай той «злодій» не віщує сни, […]

О, якже я ненавиджу ці думи, пусті як сито, чисті як сльоза Вони немов два близьких куми, щебечуть зранку і до сна. Кохання гіркотою в серці отруює моє життя І злість і ненависть палає, чорніє і гниє мов тля. Розпеченим кайданним цвяхом мене надія припекла, Застрягла в грудях […]

Я - жінка, я кохаю та живу, Я вірю, сподіваюсь, не згасаю. Я квітку із бажаннями зірву, Лише добра та щастя зажадаю. Я - донька, я - кохана, я - сестра, Колись ще й матір, бабця й прабабуся. Здається, що життя - то лише гра, І що ще […]

Кохати, шаленіти від побачень. Всіміхатись не чекаючи роз'яснень. Літати, заглянувши в його очі, І знати не заснути вже до ночі. Кохала, веселилась і сміялась. Чекала, забавлялась й залишалась. Незнала, що без тебе я зосталась...

Дивитись в небо і не бачить світла, Слухати птахів і не чути спів. Ти відчуваєш подих вітру, Ти забуваєш все, чого хотів. І розуміючи все це душею, Ти розумом не в силах відшукати, Що саме стоїть в тебе за межею, Чого не в змозі ти комусь віддати. Шукаючи […]

Жити в чужому світі, В світі зовсім не твоїм. Переставати радіти, Кожним хвилинам своїм. І не цінуючи щастя, Бігти кудись в забуття, Не помічати напасті, Сміло ідучи в життя. Можна забути про втому, Біль і прихований страх. Просто прийшовши додому, Скласти новий альманах. Все це бентежить нам душу, […]

В день ПЕРЕМОГИ тут засяють всі серця, І лагідно всміхнеться до нас доля, І кожна матір дочекається бійця, В якого така мужня, сильна воля. Тут сльози щастя з втомлених повік, Веселий гомін дітлахів бешкетних, Повернеться додому чоловік, Після боїв тяжких й таких славетних. Й мільйони рідних заспівають гімн, […]

Страх змішався з адреналіном, Куди ж влучить ворожий удар? Почуваюся загнаним звіром, Десь ракети летять серед хмар. То й нехай! Не злякаєш, диявол! З нами віра, правда та Бог! Не здійсниться твій злий намір, Не погодять фашистських вимог. Твої шавки затявкають дружно, Як прекрасно вбивати нас всіх. Прогримить […]

Залиш собі час подумати, Відклади врешті-решт телефон, Не просто цю ваду усунути, Бо з ним вже давно в унісон. Ви разом в хвилини радощів, Він поряд в лиху годину, Й немає у нього заздрощів, Й давно замінив він людину. До нього смієшся в екран, бува, Побачивши смішний "ролик", […]

Ти відчайдушно віриш в перемогу, Не потурбує спокій, гул сирен. В новинах повідомлять про тривогу, Завариш чаю без емоцій й зайвих сцен. Твоє життя змінилось кардинально, Всі мрії, сподівання та страхи. Цей досвід вплине лиш повчально, Підіб'є підсумки й штрихи. "Життя прожити - не поле перейти" Не раз […]

І як воно, щоденна гра в "рулетку"? Я виживу сьогодні чи помру? Посадять за штурвал маріонетку, Свинособака хрюкне :"СмЄрть хАхлу!" Та як не дивно у тої скотини, Батьки живуть ще й досі в Україні, Вимолюють здоров'я для дитини, І вірять, не зашкодить син родині. Та марні були всі […]

Вино надихає та створює чари, Затьмарює розум, єднає серця, І легко даються життєві удари, І гріє в душі віра в Творця. Безмежність думок враз згрібаю докупи, Зробивши ковток з келиха мрій, На місці не втримати шустрої дупи, Вперед на зустріч надій!

Я тут НІХТО і звуть мене НІЯК, І нащо лиш на світ я цей з'явилась? Я - ПУСТКА, НЕВИДИМКА, ОДИНАК, Закрита книга, що в книгарні запилилась. Завжди на позитиві, попри сум, Невизначеність, страх та протиріччя, Хай навкруги лунає шум, А в мене лиш усміхнене обличчя.

А що, як буде ця війна роками? То скільки згине ще наших людей? Якби ж не черствіти серцями, А брати приклад з пустощів дітей. Ввімкнути в собі кнопку: "Я все зможу" Вимкнути страх, безвихідь, самоту, Читати залпом молитву Божу, Крізь сльози, сон та німоту. Як перестати нарешті винити, […]