«Вітер, вітер, вітерець…»!
Вітер, вітер вітерець- хмари забавляє, Як отару із овець в небі їх збирає Вітер вільний, та йому нема, що робити Та задумав він собі хмари підкорити. Хмари слухають його, бо немають волі І кружляю вітер їх в замкнутому колі То на ліво їх веде, то кружля на право […]
«Ти для мене…»!
Ти для мене- світ єдиний Ти для мене- моя душа Я для тебе- твоя дитина Рідна матінко моя Ти для мене- поля і гори Ти для мене- моя земля Я тебе боронити буду Україна- душа моя! Ти для мене- моя родина Ти для мене- свята земля Я до […]
–
Прийшла весна в турботах про майбутнє. Осінній хліб. І зимні картоплі. Й те вічне, і трудне, і незабутнє, Щоб класти в землю Й брати від землі. І трудиться. Летить понад землею. І синить проліски, І сіє спориші. О, як же нам не милуватись нею ?! І Божий світ […]
До свята жатви
Дивились мальви з двору на дорогу. Й не скупо так родили картоплі. І повний колос дякувавши Богу, Вклонявся аж до самої землі. І в казанках варилося варення. І з медогонок крапали меди. Й давав Господь Своє благословення Трудам усякім і на всі лади. Складали печі і гатили греблю. […]
Омана
А десь на заході у парку на полянці Так тихо , затишно і наче у ві сні Війни гармати зовсім не стріляють Птахи співають наче у ві сні Панує спокій, але він Омана Країна від війни здригається щодня І серце все неначе рвана рана Кровоточить, не гоїться вона. […]
–
Опустились віти В повінь весняну. І спускає Квітень Човни на Десну. Води йдуть бурхливо. А по берегах Б'є Весна грайливо Рястом по ногах. Де вузенька балка - Рибки косячок. Й надіва рибалка Черевик на гачок. А птахи - як діти. Співу - повен ліс . Їм гніздечка Квітень […]
–
От якби війні кінець, Лишеньку такому, Повернувся б табунець З вирію додому. І було б все як колись: Прилітав з далека Й на стовпі у нас селивсь Журавель -лелека. І летів на озерце Жабку полювати. Недалечко в нас. Оце Прямо біля хати. І наповнялася життям журавлева хатка. Журавель […]
Подякую Вам, вороги!
Подякую Вам вороги: За те, що воїном мене зробили, За те, що дух мій укріпили Та сили жити придали! Іще подяка вчителям: Маніпуляторам і хитрунам. Так вміло маски надягали, Добро таємно відбирали. Неперевершені пліткарки! Від обговорень ваших жарко. У спину заздрість так штовхає, Мене до звершень надихає! Наклепники […]
Незалежні
Такі прості слова-ми Незалежні, Такі прості, але у них душа В них сенс життя І в них жите безмежність В них сила роду і самобуття. Ми не підлеглі, але суверенні Ми самостійні, вільні , молоді Країна мрій і молодь в ній мобільна Талановиті мрійники землі. Життя без грат […]
–
Скільки треба людині, Щоб жить на землі? Теплий хліб - сивий символ достатку І чиста криниця. І щоб зорі, щоб зорі купались в озерній воді. І поїлась з небес золота, золотава пшениця. Вперте сонце розріжте пітьму пополам. І заточиться промінь, пройшовши крізь хмари. І "Привіт" скаже ранок, "Привіт" […]
–
Нам незбагненною любов'ю Бог любить нас. Своєю кров'ю, Святою кров'ю Христос нас спас. І ми радієм по-дитячі, Мов немовля, Німе й незряче, Чи то сміється, Чи то плаче - Господа Бога прославля! 2023 р.
–
Теплий вітер чеше віти Й гне берізку молоду. Травень дарить білі квіти Юним вишням у саду. І як весні ж цій не радіти?! Ой краса! Яка ж краса! Нам би жить, любить й творити У цім світі чудеса. Автор Буймистер Т. 2022 р.
–
Ніч запалить свічки У небесній млі. А дітки мої - зірочки На оцій землі. Будь же милосердненька Доленько моя, Бо є в сіті серденька, Що люблю їх я. Автор Буймистер Т. 2022 р.
–
Сучий враже! Ворон кряже. В полі ляжеш горілиць. Ворон вбачить А це значить В око дзьобом Тиць та тиць. За Вкраїну , За родину, За людину І за кров Ту, пролиту Й недожиту. Й недолюблену Любов. Автор Буймистер Т. 2022 р.
–
Кругом війна. О, Господи Всевишній! Ось тобі й світ Без образів й принад. Лиш мовчки білим цвітом Плачуть вишні За тим, що не повернеться назад. Автор Буймистер Т. 2022 р.
–
Щось ,таки , підказує мені, Зло з добром зведуть кінці з кінцями. Як ми постаріли в цій війні Душами, тілами і серцями. Може просто не уміли жить? Певно, що жили та не горіли. Ми неначе виросли за мить. І незрозуміле зрозуміли. Автор Буймистер Т. 2022 р.
Емігрант
Ніде не заховаєшся в світах. Земель чужих не набереш в кишені. А тільки от душа неначе птах Шугне стрілою у гаї зелені. Аж до небес на зоряний поріг. Й на той поріг, що вивів тебе з хати. Де з печі зарум'янений пиріг На стіл кладе рум'янолиця мати. Туди, […]
–
Господь поставить крапку у вірші. Дірки кругом колись та залатаєм. Порожнє дно нещасної душі Наповниться, неначе склянка з чаєм Із квітів, листя й доброї трави Заллється в душу, щоб змішатись з кров'ю. І памороч щаслива голови Обійме світ безмежною любов'ю. Автор Буймистер Т. 2022 р.
