Зоряний сад
Зорями всіяне небо, мов квітами, А місяченько, як той садівник Пестить, леліє, слова мовить ніжні Тихо-тихесенько кожній із них. Зіроньки слухають як зачаровані, Не втомлюються вічно в танці кружлять, Сяють виблискують, неначе золото. В серці теж квітне хай зоряний сад. 2015 р.
ВЖЕ ВІЄ ПУСТКОЮ
Вже віє пусткою із саду, А так не хочеться зими, Що вже крадеться тихо ззаду І той полон не обійти. Пірнути б в цвіт весни, у літо, Вслуха́тись в щебет, шелест трав, Щоб колосилось поряд жито, Зозулі голос не вщухав. Росу спіймати у долоню, У тінь пірнути верб […]
ПОСТУКУВАВ ДОЩ
Постукував дощ, вітер хмару гонив, У сутінках вечір дворами бродив, І юний хлопчина, як сам забажав, З дівчам до бабусі її завітав. Тривога змінилась на радість в очах, Знайомство відбу́лось в коротких реча́х, Й поринула старість у свій юний вік, Що був не учора і не торік. Вже […]
Найбільше багатство України
Україна багата піснями І кожен тут вміє співать. А ще є такі вишиванки, Словами і не передать. Та блузи, сорочки й серветки І скатерки й рушники. Не є ні для кого секретом - Українські найкращі майстри. Земля - то найбільше багатство, Такої у світі нема. Нехай колоситься хлібами, […]
Срібла кошик
Зима-бабця срібла кошик Взяла, як ішла у гості, Щедро його розсипала, Навкруг біло-біло стало. Вітер срібло те збирав, Кучугури намітав, А Мороз сердитим був, В кригу всі річки вдягнув. Тихо сплять уже вони, Все завмерло до Весни. А коли вона прилине, Все навколо знов цвістиме. 2017 р.
ВОГНИК ВІРИ НЕ ЗГАСА
ВОГНИК ВІРИ НЕ ЗГАСА Що знову хоче та орда? Невже свої́х земель їй мало? Чому́ на нас її хода? За що нас горе це спіткало? За що це сунеться на нас? Ніхто ж у нас їх не чекає! Це – як трощи́ть іконостас… Які думки́ цей збрід плекає? […]
ЮРКОВІ ГОРОДЕЦЬКОМУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
ЮРКОВІ ГОРОДЕЦЬКОМУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ Цей син України відважний і сильний, У нього тече українськая кров, Любов до Вкраїни – бальзам той живильний, Який його кличе на фронт знов і знов. За рідную землю роки вже на фронті, У цьому хлопчині живе патріот. Врагів щоб не бачить на всім горизонті, […]
ЗАХИСНИК В ЗЕМЛИЦІ
ЗАХИСНИКИ В ЗЕМЛИЦІ (Відповідь на коментр Стефанії Терпеливець до вірша «СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛА») Серед степу знов могила, Тужно ворон кряче, Вража куля хлопця вбила, Мама гірко плаче. У могилі син Вкраїни, Що поліг у бо́ю, Залиша війна руїни… Взя́ли в ру́ки зброю. Ліг у землю, наче сокіл, […]
Осінь перейшла у снігопад
Багряна осінь перейшла у снігопад, Під ним листочки жовті залишились. А сніг все падав й падав невпопад, Лиш червоніли ягідки калини. Нехай іде й стежки усі вкрива, Душі б лише завії не торкнулись, То й знайдуться для когось в ній слова, Які зігріють ніжністю й розчулять. 2020 р.
Я вдихаю твій світанок
Я вдихаю твою ласку, Чистий подих моїх мрій, Я потрапив в гарну казку, І здається сам не свій. Ти торкаєшся мов світло, Що пробуджує життя, І між нами кожна мить Це найкращі відчуття. Я втрачаю всі слова, Коли очі твої грають, Бо в них ніжність ожива Й моє […]
Ти моє диво живе
Ти моє диво живе, незбагненне, Світло, що в серці палає щоденне. Подих весни у зимі та зелене Поле, надій у душі лиш для мене. Ти — моя тиша й мій грім водночас, Мій теплий світанок у прохолоді. Все, що шукав я в безмежжі, — це в нас, Все, […]
В тобі світиться любов
В тобі світиться любов — Немов світанок на долоні. Тремтить мій подих знов і знов, Коли торкаю твої скроні. Твоє тепло мені — як кров, Що б’ється в серці однотонно. Торкнись — і оживе все знов, Моє бажання невимовне. Ти — мов вогонь серед ночей, Який не спалює, […]
Там, де колоситься пам’ять
Там, де колоситься пам’ять в житах, Де листя шепоче про долі забуті, Стоїть тиша ніжна у теплих хатах, Немов оберіг від розлуки та люті. Там сонце ранкове сходить із-за хмар, Торкнеться землі золотими руками, І кожен промінчик, немов святий дар, Життя повертає з глибин між роками. Там стежка […]
Сльоза на карті світу
Сльоза впала на карту світу — Мов зірка, що згасла в тумані. На лініях, змальованих вітром, Залишила слід тихий, незнаний. Там, де краї межують з небом, Де не видно кордонів орбіт. Вона розчинилась, як небо, Що стомилось тримати цей світ. Сльоза покотилась до моря, Де хвилі втомились горіти, […]
Золоте серце свободи
У час, коли тіні стискають світанок, Коли земля мовчить, під тяжкою долею, Палає у серці невидимий вогник — Золотої свободи що дихає волею Вона не кричить, не ламає кордонів, Не просить вклонитись, не ходить у славі, Лише б’ється всередині, мов у долоні, Сердечко маленьке в пташиній оправі. Воно […]
Пісня, що лікує серця
Тиха ніч до вікон притулилась, І зоря торкнулась краєм снів. В серці моїм музика лишилась — Теплий, невгасимий світлий спів. То твоя мелодія чарівна, Що звучить крізь бурі й холоди. Ніжно доторкається невинно, Зцілює серед зими й біди. Якщо світ навколо посіріє Стане тяжко бо ти на війні, […]
В обіймах вітру — Україна
В обіймах вітру стелиться земля, Де небо синє ніжно обіймає. Тут пісня волі в серці виграє, І жайвір над полями не стихає. Тут хвиля степу золотом тремтить, І кожен ранок пахне чистим краєм. Тут сила віри в жилах мерехтить, І шлях вперед надією палає. В обіймах вітру край […]
Дощ — то сльози матерів
Дощ іде… немов благає тиша, Краплі б’ються в шибку, мов в жалю. То не просто хмари плачуть вище — То сльози матерів в чужім краю. То їхні молитви, злітають Богу, То болю їхнього немає дна. Коли сини ідуть в вічну дорогу, Упала в кожну краплю їх вина. І […]
