Українські вірші

Та сама осінь і той самий дощ. Але ти уже не та. Стала мудрою на рік Стала частіше посміхатися життю і радіти кожної миті. Навіть чашка кави та, але ти уже не та. І не поспішаєш як колись, а дозволяєш собі кожною миттю жити.

Смуток, і розчарування заполонили голову, Я дивлюся навколо Не відчуваю втому Я щось роблю не так Не цікавими стали навіть люди зі школи Нічого зовсім не розумію я тому Побачив ще й хлопців в який все теж так Світле небо, червоний монстр Немає ні вітру не має дощу […]

Кожній дівчинці потрібен той, з ким її вогонь не згасне, з ким вона буде неначе в казці. Поцілунки, квіти... Й не потрібен їй бокал вина, бо вона і так вже вся розцвіла. Усмішка її тепер не сходить, а метелики в животі з глузду зводять. Дівчинка тепер вже не […]

коли на вулиці блукаю, серед незвіданих та злих доріг, у натовпі лиш твої очі я шукаю, бо з ними легше мені жить. у цьому натовпі де ходять злії люди, бажання лиш одне у мене є, це віднайти в ньому твої губи, бо з ними легше далі йти.

Твої слова, як найгостріше лезо, Твій погляд, мов зимовий день, Так зваблював мене щоденно, що забував я навіть, ким я є. Твої слова, що сказані були у даль, Здавались так мені близькими, Це ніби сонця промені, ясні, були, Що відкривали очі мої, у скрутній хвилині.

так дивно пишу я ті вірші, неначе щось в думках живе, і знову чистий білий аркуш, наповниться словами саме з них. цей аркуш вже не стане чистим, не буде знову він пустим, бо в ньому закарбований цей почерк який словами душ людських, мені служив а може вірш цей […]

Життя змінює нас і дуже сильно. В дитинстві, я була доброю, веселою, щирою дівчинкою, яка розуміє все. А тепер дівчина без блиску в очах, у якої в житті є тільки біль, розчарування, холод , недовіра, та серце розбите в щент, яке нічим вже не врятєш. Ось так життя […]

Король і постать та велична і вдалося вбачати у снах він весь у злоті мов в Браяні листю мов осінь знов до нас прийшла і постать та не є магічна, бо той король той правим людом він серце мозок всій країні  люди наче свині всі покірно за ним […]

Я дуже жалкую, що стратила серце Об жорстокі обставини цього життя Так хочу кричати цілому світу про свої почуття Про дні безтурботності, про дні каяття І про вигадку мого «ідеального життя» Хоч хтось би сказав на початку, що будуть такі моменти буття Як наслідок, залишились тільки сірі, холодні […]

Навіщо серце розірвала Навіщо всі слова пусті, Тиж говорила що кохала. Та як тепер твій слід змести. Я не захочу інші очі, Губитись в них мені не слід. Я можу тільки дні пророчить Щоб знов бояться з ранку жить. Вони кохатимуть гармати, полюблять постріл з рання, Лиш ми […]