Українські вірші

Він думав, що забув її, минуло, Забув цілунок і п'янкі вуста… Вже перестав хворіти,- промайнуло! Попереду щасливі ждуть літа… Він оточив себе красивими речами, Придбав справжнісінький кабріолет… Шампанське ріками, звучать фанфари! Життя чудесне, над космічний злет! Він тішився розкішними тілами, Красуні міста з ним воліли бути! Та, пригадав […]

Мене надихають люди, такі люди наче зорі - з якими ти знаєш що буде, з якими журитись не горе. Мене надихають світанки, роса під ногами і хмари, мене надихає минуле, якого не може статись. Мене надихає небо, літак, що летить так далеко... повітряна кулька чи пташка, і безліч […]

-Что у вас происходит? -Война... -Нет, не правда, запутались вы, все не так, через время поймете! -Что поймем? -Что спасаем мы вас? -От кого, от чего? -От всего! Убиваем мы вас для того, чтоб не знали свободы. День за днем, месяц в год... - Что у вас происходит? […]

Ми міняємось, нажаль, в нещасливі миті - жорсткість, горе від образ, роблять з нас сміливців. Хто спроможній повз пройти, непочувши крику, той бездушний, неживий, темний в своїм світі... Всі такі, навколо нас, ми й самі некращі, щоб і хто нам не казав - стонем в своїй пастці.

Прогулянка в чаті життя... По лісу блукала вона... Згадала дитячі роки... У війни там грали малі. Вона посміхнулась собі, Такі миловидні часи... А вітер сміливо подув, Сторінку цю вже загорнув. Ось юності тліє зоря І зовсім вона не мала... Великі вже має знання, Гуляє по чату життя. І […]

Вона любила малиновий смак диму, Малювати на сторінок берегах І вчителя свого Також любила сильно, От, правда, прив‘язаність ця була така дурна... На лекціях його, під звуки співу Пташок, здебільшого дзвінкого солов‘я, Дивилася на нього щиро-щиро, Немов там бірюзове небо та поле вкрите все в рожевих квіточках. Він […]

Вона любила малиновий смак диму, Малювати на сторінок берегах І вчителя свого Також любила сильно, От, правда, прив‘язаність ця була така дурна... На лекціях його, під звуки співу Пташок, здебільшого дзвінкого солов‘я, Дивилася на нього щиро-щиро, Немов там бірюзове небо та поле вкрите все в рожевих квіточках. Він […]

Чого являєшся мені у сні? Завжди прекрасна й неповторна, Я завжди буду тим ким є, Й любитиму тебе, як гори люблять море, Той погляд є коханий і сумний, Коли тривожиш сон мій неглибокий, Я спав як немовля тоді, Й ніколи не забуду той твій дотик, Я завжди пам'ятатиму […]

Тримайсь Україно,рідненька моя Завіє тут вітер свободи, І ногу чужую,що сіє сльозу Не впустимо вже до народу, Гримітиме дзвін і стяг наш ясний, Не спустимо ми до коліна, Та тільки причепим тоненьку журбу, Про пам'ятать, для тих хто загинув, І більш не почуємо крик тих дітей, І сльози,і […]

Ми міняємось, нажаль, в нещасливі миті - жорсткість, горе від образ, роблять з нас сміливців. Хто спроможній повз пройти, непочувши крику, той бездушний, неживий, темний в своїм світі... Всі такі, навколо нас, ми й самі некращі, щоб і хто нам не казав - стонем в своїй пастці.

Ти снишся мені ночами Ти переслідуєш мене Плід моєї уяви Те що забути, не можу я І в день і в ночі Думка моя про тебе Я хворий через очі твої А ліки від тебе, є тільки у тебе Часом полікуюсь я Але час залишить шрами Коли побачу,чи […]

Пишу не тому що треба або ж хочу, Я пишу щоб на папері,вивільнити душу свою, З кожним словом з кожним реченням о тут, Стає легше від всіх емоційних напруг, Від кайданів земної рутини,і той замкнутий круг,! у якому кружляю до цієї хвилини Коли олівець у мої руки потрапляє,звільняє […]

Сиджу в дурнуватій клітці Яка за фактом відкрита Полетіти би як тій птиці Та шкода ,не виросли крила За що тут така свобода? В змозі задерти лиш ніс. Можливо така свобода За фактом звичайна самотність