***
Знову тепло всю душу огорнуло… Скоро я про відчай свій забула, Бо відчула доброту і ласку, Люди Світу принесли нам казку. Ми блукали на варшавському кордоні… Біль і страх… життя, як на долоні… Що робити!? Куди бігти!? Ждати!?. А у когось дома рідна мати… Але Божі люди є […]
***
Накликали горе, страшенну чуму, Чекали не довго, йде місто в пітьму. Маршує по кістках ординський солдат, Там люди замучені, вбиті лежать… Ох, Маріуполь! Так стогне душа... Чому не молився, а кликав царя!? Чому наші воїни в ранах, в крові - Тебе захищають від пут сарани!? Тепер ти побачив […]
***
Засніжена душа…життєва втома… Залишилась на пам'яті оскома. Листочками шепоче голос вітру, Я відчуваю вічний поклик Світла… Ох, соловейку, пісня твоя ллється… Нехай струна сердечна не порветься! Кругом Весна...вона завжди рятує, Життя в майбутнє стежками мандрує... Яскравими квітками хай заграє… Усе проходить… хай душа палає! Сьогодні ясний день і […]
***
Збуваються написані слова, Що в "Одкровенні" Іоан писав. Поставив мітку, вибрав сатана, Самі схотіли, їхній Світ - пітьма! Хто має очі, роздивіться - "Z". О, люди Світу, проганяйте зло, Рятуйте сім'ї - в руки кулемет! Вони помічені, в їх душах запекло. Хто має вуха - слухайте слова: У […]
***
Смак життя…дещо він притупився, Ніби час в дану мить зупинися… Що робити, де йти - хіба знаю… Я у вітру, що дме запитаю. Бо він в горах високо літає, Крізь пучини морські виринає… Не зупиниться, не спотикнеться! Через хмари з грозою несеться! Вітре-брате, відкритий всі дороги, Забери всі […]
***
Ніхто вже не боїться вас - проходить: Ні атомних істерик, ні погроз... Не усвідомили ви істину - так шкода, Розплату ждіть, всі підете під знос! Зі свистом куль обвалиться система, Прийде початок вашого кінця, Залишиться одна дилема: "Та як же так, за що, біда!" Свинячі виски у кремлі […]
***
Вже лелеки прилетіли з далини, Бо відчули дихання Весни… Взнали стежку в рідний дім, Лине небом український клин… Бо почули серце матерів, Тут лунає рідний спів і дзвін… Закружилися лелеки над гніздом, Задзвонили дзвони над селом!.. Мову мелодійну впізнають... В наші душі спокій принесуть… Так кружляють вільно, наче […]
***
Прощай Росія непомита! Ти у крові: уся, по лікті! В проклятті будуть твої діти! Прощай Росія непомита! Залишилась ти з мавзолеєм, Хай надихає тебе Ленін. Нехай комуна сіро-чорна Тебе охороняє сповна! Тепер сибірські всі простори, Усі багатства: ріки, гори… Китаю будеш віддавати, Тебе у рабстві буде мати! Горітиме […]
***
Чи душа геть зачерствіла, Вже волосся посивіло. Люди на людей не схожі: Кругом морок, пітьма, сльози… На одному боці бомби, Вирви, міни, катакомби… Скрегіт куль, кров пахне різко! Де межа життя!? Навіщо!? Інший бік: ворожий, сірий… Поліцай оскаженілий, Поливає міста градом, Підло бреше, нутро гада! Третій вимір єврозона, […]
***
Люди сарана з літерою "Z", Мізків в них нема, Там один омлет. Створені потвори для збирання душ, Біомаса сіра, керівник їх вуж. Люди сарана - знищують міста, В чому сенс, для чого!? Просто так - орда. Не чіпляють плачі, не щемлять серця… Примітивний мозок - люди сарана! Знаємо […]
***
Ти прозрієш російський народе! Буде пізно, а може ще ні?.. Ти так легко забув про свободу, Поклонився в уклін сатані!? Проростають лиш перші росточки - У свідомості зомбі твоїй, Будуть плакати всі твої дочки - Братовбивця, страждай, не стогни! Час Союзу Радянського сплинув, За рахунок ти наш жирував, […]
***
Задивилась у небо Берліну… Я шукаю там схожий мотив… Як живеш ти моя Україно? Чи почула пташиний ти спів? Не почула, сирени волають. Кажуть друзі: "Лютує сатрап..." Хаос, відчай його накриває: Не по плану пішло, все не так! На ТБ розіграв маски-шоу... З білорусом всім бреше в лице! […]
***
Я залишаю Україну рідну, Кругом мелькають блокпости… Як кадри зі страшного фільму, Часів Великої Війни… Мовчить моя душа і плаче, Ще раз не пройдений урок. Історія ніщо не значить - Людина не дала зарок. В наш час черговий фюрер виліз, У бункері на шанс чекав… Складав криваву, злобну […]
***
А в небі так курликають птахи… Провісники натхненної Весни… З очей своє волосся приберу, Я витру сльози, з пам'яті зітру! Я ще в тривозі, скоро стане ніч… Та чую серцем я пташиний клич! Так журавлі курликають між хмар… Сум пропадає, манять звуки чар… Хоч вибухом здригнулася Земля, І […]
***
Прокидаюсь вночі, ще дрімота… Душу давить безжальна скорбота… Де я є!? Ще жива, виживаю... Буду далі, чи ні, ще знаю. Ніби Світ догори обернувся, Може це лише сон...я проснуся… Паралельності вимір вражає! Може буду, чи ні, ще не знаю. Наче час на Землі зупинився, Це, як кадри з […]
***
Ох, Росіє: не брат, не сестра... Чи тужила за нас душа!? Чорна хмара, небесна накриє - Не злетиш, відпадуть твої крила! Це початок: не плач, не стогни... В тебе путінський вождь в голові, Разом з ним всю розплату тримай! Ох, Росіє: не плач, не ридай! І реве, і […]
***
"Борітеся і поборете!" - Ці вічні, пророчі слова… Шевченко наш, ти знав наперед! Боліла вкраїнська душа… Докладно тобою описана - Москвинська загроза чуми. І з болем так гортаються Сторінки цієї війни. Отож, бо піднімемо голови - Нащадки самого Творця! Ми зможемо! Переможемо! Доб'ємо із пекла вужА! І збудеться, […]
***
Лукашенко не "батя"- ти зрадник! Білоруська земля, як заказник. Ти дозволив нас взяти в кільце - Тож тримай на подяку слівце! Ти наступний зі списку проклятих, А ми здатні навалу втримати! Невідомо твоїй голові - Збереже нас Господь на Землі! Наші воїни, люди, солдати - Переможемо! Є що […]
