***
Засівають поле хлібороби, Хоч гримлять гранати, кулі дроби, Бо непереможні, нездоланні! Засівають хлібом поле зрання. Бо ці руки в золоті колосся, Можуть пестити дітей волосся… Можуть Землю рідну обійняти, Виглядає з лану стара мати… Славні предки духом укріпили! У нащадків їхня воля й сила! Нездоланні та непереможні! Забуяють […]
***
Око вранішньої зірки,- Мата Харі, Ти світи, як серце жінки - Ясно стане… Хай проллється на людей - Небесна милість, І настане ясний день - Знову снилось… Паралельно йде життя, Бомби рвуться… Так болить людська душа - Болю кручі… Але пташка пролетить, Заспіває… Зачарує ніжна мить, День ласкавий… […]
***
Солдатське серце так клекоче І тіло в холоді дрижить... Та Віра є - крізь призму ночі, Снаряд не зможе долетіть! А в небі птАхи пролітають... Вони не вісники біди, Бо воїнів оберігає - Велична Матір на Землі! Поранення не відчувають, Якщо зачепить куля в миті, Свята Покрова захищає, […]
***
Живе собі, квітне Земля… Хлюпоче по берегу море… Осіння, прекрасна пора… Виблискують радісно Зорі… Усе своїм ходом спішить… Здіймається вітер у гори… Ніхто не чекав, та, у мить: Велике, кроваве горе! Імперія зла нищить все, Бо тішать її людські сльози. Нема порятунку ніде, Стоїть у дворі, на порозі… […]
***
Чого приперся у мою країну!? Я жив спокійно, в школі працював… Тепер не бачу я свою родину, Мою домівку ти вже зруйнував! Я сіяв вічне, мову солов'їну… В садку батькам своїм допомагав… А через тебе, враже, все це гине, Кровавим чоботом ти серце розтоптав! Не бачу і не […]
***
Я напишу прощального листа. Відправлю словом швидку мітку! Тебе оберігає сатана!? Ну і нехай, не відступлю, хоч гірко. Не імператор - старий дід, Часи твої уже спливають! Шаман з Сибіру шле обід, Щоби твоє єство не спало. Та буде так - усе нутро, Оскаженіло рвуть собаки. Зникає путінське […]
***
Спокійно… Так дихається вільно… Немає бомб, ніби надійно. Мати чекає, дуже сильно! Тут тихо… Церковні дзвони женуть лихо! Тут люди моляться і втіха - Чергова віха! Неділя гожа… Роса Божа. Кує зозуля - вітер чує… Минає куля! Вже скоро - Надійде стрімко допомога. Відкриється з вітрів дорога - […]
***
Чи сумно, чи ні…вже не знаю… Душа: чи болить, чи страждає… Вселенська, астральна кома? Накрила людей перевтома. Теперішній час, він відомий: Хаос всесвітній…знайомий… Та знає душа - хоче жити: Незвичне, прекрасне творити! Прокинулось сонце ласкаве, Як райдуга світить заграва… Тепліше знов стало, приємно… О, наше життя незбагненне… Новини…жахіття… […]
***
Ви Крим окупували - тиха гавань… Пригріли там свої мирські тіла… Злетілась із Московії вся погань: "Прощай нємитая страна!" Ура! Халява! Московитська "раша!" Кругом фанфари, десь звучить Кобзон… На площах: коні, люди, каша… І віриться й не віриться - це сон?.. Позабирали у татар наділи… Котеджі, яхти загребли […]
***
Не плачте мамки московитські, Що тіло сина не знайшли, Запудрює вам "путлєр" мізки, Сховав він трупи у землі. Як біомасу сіро-буру У крематорій покидав, Щоб доказів, як менше бУло, А грошики своїм роздав. Йому не вигідно вертати: Криваві, варварські тіла. Не плач, не вий російська мати! Розплата вас […]
***
І кожний раз душа болить… Вона так плаче і кричить! Коли ж прийде вже та пора!? Та мить, той час - війни нема! Нечистий косить з тіл жнива... Нема рахунку...сил нема… Лик маскою трохи прикрив, А сам в душі осатанів! Розносить в щепні всі міста… Щоб залякати - […]
***
Лютує руський мир по Україні: Горять домівки, де живуть родини… Поля пшениці, соняшнику, сої… Усе горить у вогняному морі. Виходить на дорогу молодиця, Кругом розрухи…повтікала птиця… Гуляє руський мир, палає… Вдовиця свою долю проклинає. Ох, де ж ти ворог в моїм краї взявся!? Нехай замучить тебе клята трясця! […]
***
Знову Світу крізь сльози не бачу, Забиваюсь у сні, потім плачу… Бо на серці щемить біль жагучий - БУЧА!!! Ніби світло кругом посіріло, Опустились у відчаї крила, Тільки в сні можу ще політати: "Де ти, МАТИ!?" Ти давно вже на іншому Світі, Помолися до Бога, ми ж діти! […]
***
Просто люди лягли, задрімали… А на ранок вже більше не встали. "Де ми є, хто ми є!?",- запитали, Просто люди у сні спочивали. Налетіло смертельне вогнИще, Обірвалось життя…вітер свище… "Де ми є, хто ми є!?",- ще не взнали, Наче тіні по зламках кружляли. Все горить у пожежі, клекоче… […]
***
Ну, нарешті прийшла, засвітилась… Кольоровими квітами вкрилась... Зі смарагдів траву простелила; Зустрічаю Весну: ясну, милу. Промінь сонця привітно-ласкавий, Мене сяйвом своїм огортає... І пташки на гіллі звеселились, Березневим теплом вже зігрілись… Ох, Весна ти моя п'ятдесята, Не втомилась роки зустрічати, Бо ніколи душа не зів'яне, Нехай час зі […]
***
Ох свіча, моя свіча... Догорай аж до кінця. Ти спали всю мою тугу... Прийде диво, стане чудо! Біля образів світися, Хай душа злетить, як птиця! Спали весь сердечний біль, Шлях до успіху відкрий! Образ Пресвятої Діви,- Подаруй нам знову диво! ОновИться дух і тіло, Знову станемо щасливі! Ангели […]
***
Тримаю у руках я "Кобзаря"... До строків знов очима припадаю, Один рядочок, другий і сльоза... В очах моїх від смутку застигає. Нічого не змінилось, ні! Як і раніше біль скрізь пробирає, Втекли роки від юності мої… Не можу прочитати,- закриваю. Блукає український смуток: Від ляхів, московитів, всіх шакалів, […]
***
Ніжний цвіт краси, в променях Весни… Душу звесели, сонцем огорни! Відроди струну віри у Зорю… Пригадаю я молодість ясну. Дай мені краса жагу до життя! Хай шумить листва в зелені рясна… Білосніжний цвіт з синім в унісон, Заплелись вінком, кольоровим сном… У моїх очах барви всіх полів, Квітнуть […]
