Українські вірші

Дзвенять, опісля свисту, кулі в дзоти І поливає "люстра" голодним вогнем Так ніч переходить в безрадісний день І розсипається дощ на занижені ноти А в сховищах діти співають пісень. Це дуже маленька, нещасна істота Керує пекельним театром війни Ображена, люта, злостива мразота Відторгнута світлом і царством пітьми Злостиво […]

Злітають недописані листки, Недомальовані горять малюнки, По цій дорозі велено пройти, Щоб світу відхилити всі лаштунки. Щоб показати дно і каламуть, Навчити що не треба слухать ката, За це на небо янголами йдуть Вже тисячами наші голуб'ята. В тяжку війни годину, в час тяжкий, Коли безжалісно вбиваються народи, […]

Застигли мрії, неприкуті до війни, Видніються на фото з-під завалів і без господи - безпритульні сни, - Зірвались криками з порушених підвалів І стогнуть мрії, балками сповиті, А ковдра цегляна вже гріє їх, І очі матері несамовиті, Яка шукає діточок своїх. І розгрібає той бетон руками, Бо їй […]

Чи бачив життя я теё, чи бачив його у вісні . Чи може житя це квіти які розцвіли на весні , чи може життя це небо яке височить над землей — чи може життя —то рідна земля ? Як пахне рідна земля ? Чи кровюю і потом , […]

Штовхнули. Впала. Біль затьмарив розум. Звелася тяжко. Встала. Далі йду. Ще шкандибаю. Зранена. Додому. До джерела. До роду. До ладу́. Ладу́ з собою. Бо в чужім терниську Немає й ґрана рідної ріллі. Бо віра зраджена була. Людиськом. Лише родина підвела з землі, З підступності від, думалось, своєї. Із […]

Горіла вишня… Горіла хата край села… Скрипіла болем біла вишня. До неї з жахом смерть повзла під листям жухлим, ще торішнім. Лизали спину язики, нещадно душу обпікали… Немов медові стільники, липучим згустком обтікали. Куди втікать?... — Коріння тут… Тримає міцно коло хати. А гілочки он як цвітуть! Невже […]

Вляглося сонце спати за горами і я, в єднанні з джерелом моїм, розвіююся по світах думками. Струмить тепло. І сонно-тихий дім. Вже зацілована всіма вітрами, так, що пошерхли щоки і вуста. Я вдома і обійнята роками, що скучили за мною. Як і я. І вкотре пізнаю отсю таїну […]

Сірий ранок шматували гармати ворожі, Після ночі нова вирва прям біля горожі, «Треба їхать», - з болем в серці думала старенька,- «Та хто ж сюди добереться, яка ж я дурненька..» Виходила-виглядала - нікого немає, «Чи лишився хто з сусідів? А Бог його знає!» Лише свині здичавілі брели як […]

Яка ж це мати породила Таке нікчемне, зле гівно?! Яке тільки пускати бульки вміло, На трон ще й видерлось воно! Щось чмихало і роздувалось, Труїло мізки отупілих мас, В своїх вже злодіяннях захлиналось, І впевнене було, що все «рішає» газ.. І власного болота було мало, У світі вже […]

Вона обожнювала каву з самого ранку. Хоча любила вона вставати о сьомій, а підіймалась біля дванадцятої. Її парфуми відчувались довгим шлейфом по вулиці. Вона обожнювала кав’ярні, розумних людей та довгі балачки про цікаве. Вона обожнювала читати книги, але жодну вона не прочитала до кінця. Вона обожнювала червоне сухе […]

Мені свобода краща над усе Нехай у мене і простенька мова, Рабам не зрозуміти попри все, Всі блага не замінять волі слова Нехай летять слова, нехай співа Моя душа свою вечірню пісню Я страх відмови вже переросла Я дихаю уповні. Я вже вільна. Я не шукаю фірмових чобіт: […]

Сміливість і рішучість блискають в твоїх очах, І гул гармат перебиває інші звуки… А я чекаю тебе вдома, і у снах Цілую ніжно найдорожчі губи… Крізь безліч тих недоспаних ночей Твоя залізна воля все міцніє, і міцніє, Бо ще немає таких «градів» і «смерчей» Проти святої правди, - […]

У воді по коліно. Окоп. Ліс проріс стирчаками у небо. Хмарний погляд. Рішучість. Топ: Український боєць каже: треба. Свистом прошитий вітер. Вжухххх! Пригинайся, братку, бо потреба Розчавити облуду ту Яка душить. Бо ти — мамі треба. Бо без тебе спустіє земля Бережи себе. І свого друга. Хай накаже […]

Війна охопила всю Україну, Принесла біль, страждання по всій країні. Кожен день лунають тривоги І летять ракети, Щоб знищити український народ з планети. Але українську націю не здолати, Бо є у нас любов до Батьківщини І до своєї нації. А ще є Щира любов у сім"ях, Яка подолає […]

О Боже, дай тепла мені у душу, І ненависть любов’ю заміни, Я цю напругу гідно витримати мушу, Бо ми повинні жити, далі будем МИ!!! Я ще не знаю, як загоїти ті рани І виплакати весь той біль, що на душі.. Як справді гідно віддавати шану Усім полеглим в […]

О Боже, дай тепла мені у душу, І ненависть любов’ю заміни, Я цю напругу гідно витримати мушу, Бо ми повинні жити, далі будем МИ!!! Я ще не знаю, як загоїти ті рани І виплакати весь той біль, що на душі.. Як справді гідно віддавати шану Усім полеглим в […]

Бувай двадцять другий, Рік розстріляних мрій, Тебе вкрали у нас недолугі! Бувай двадцять другий, Рік жахливих подій, Над правдою ката наруги.. Бувай двадцять другий, Не приніс нам весни, Лиш ракети із неба так грубо.. Бувай двадцять другий, Нас не зламали вони! І це воїнів наших заслуги! В сирому […]

А вона малювала квітами Йшла до сонця, писала-вела А її тепер градом побитою Вража воля в багно завела. А вона все випростує пагони І тонкої трави стебельця, Тихо квітне, жива і незраджена Україна вишнева моя. А вона підіймає розпластану Руку-лист. І до світу — гілля. І помалу, підживши, […]