Українські вірші

Засиніло небо, засиніло, Вітерцем повіяло із гір, А мені навіяло... Навіяло соловейка ніжний передзвін. Вдома тане сніг і скоро грози І підсніжники вже квітнуть - йде весна! Передам я у лелечу пошту До родини ніжного листа. Як живеш, сестричко, чи здорова? Як там діти, свекри, чоловік? Сестрам і […]

У тім раю, у рідній стороні Де ніжне небо палко любить річку Де берегом біжить-іде Іван Зустріти свою милую Марічку Зустрілися-кохалися в бою Обнявши ніжно грубі автомати Очима говорили "я люблю"... Любов до тіла може зачекати. У тім краю би бути без війни.... Та випало на долю, й […]

- Я йду! - Та зажди! Та куди ж ти, дитино? - Мій брат на війні! - А якщо ти загинеш? - А він? - Боже мій, - крає матері серце... Не втримати хлопця, Він рветься до герцю. Бо там вже загинув його однокласник, Бо брат уже там, […]

Мені здається , я знову полюбила. Чи це ілюзія така? Я хочу бачити очі твої вічно, які так дивляться кудись туди. Я дивлюся на тебе щоразу й щоразу закохуюся знов. Ці почуття немов кришталь , такі безцінні і крихкі. Кохання дивне відчуття , буває так що ти сяєш […]

Якщо загубишся колись в своїх думках - Прийди й поговори зі мною. Так щиро. І забудь про слово "страх". З тобою я лишаюся живою. З тобою я - це я, і що б там не було - Я буду поруч, я це обіцяю. Навіть якщо нас і далеко […]

— Я затята. Люто затята. Лютий місяць, кармінні рубіни... Я не знаю, як можна. Не знаю. Так нахабно вбивати країни. — Я не знаю, як можна стріляти У братів твого батька по крові. Я затята. Так люто затята, Що, буває, не дізнаю болю. — Хоч крізь шкіру мою […]

Я поставлю на паузу день, в темінь ночі іти не готова, заспіваю ще сотні пісень, намалюю картини зі слова. День дає мені барви весняні, колоритні дає голоси, зазиває своїми піснями, манить в чари цієї краси. Ось метелиця ніби мете – з вишень падають білі сніжинки, сяйво райдуги з […]

Шло войско четко чиканя шаг Шло войско в чужую страну Нет не солдаты другой был враг шли скомарохи на войну Кривлялись орудиями гремя Шли танки сплошной стеной Нельзя было ночь отлечить Ото дня Все было в пламени огня И город и твой и мой Бездушные маски в военных […]

Я мала. Поранена. Побита. Там палає земля, там руїна. Ти, —великий і злий — московите, Не поставиш мене на коліна. Я мала. А ти думав слабка і безсильна І пішов полонити і брати в ярмо Я об'єднана світлом. Така я —єдина А у тебе на лобі палає клеймо. […]

Я досі залишилась у нашій зимі Лиш спогади у моїй голові Наші посиденьки,та прогулянки удвох Застали мене вросплох Коли ти поцілував мене Моя кров закипіла так,що я думала що це кінець Але він тільки сказав: твої очі неначе сяйво нічне Це було до неба мило накінець Ми могли […]

По водах річки промінь грає, Смарагди вічної Весни… Я зупинилась, бо не знаю: Як відірватись від краси!? Лебідка білосніжна плине, Прогулянка між берегів… Моя душа, як в Небо клином, Наче злетіла в море снів… Не хочу йти…завмерла хвилька, Відрада для очей моїй... Лебідка біла, наче зірка, Немає діла […]

Могутні океанські хвилі Земельну сушу оточили. І ніби зупинилась мить... На небі місяць знов блищить... Шумливий плескіт...світ зорі... Блищать у золоті піски… Затихла суєта мирська, Гуляє берегом вода... Трепечуть пальми в глибині, У лоні матері Землі... Вже править ніч над океаном, Окутує своїм дурманом… Блаженний захват у душі […]

Ти наша рідна, мила, славна Україна Ти знов чомусь вмиваєшся кривавими слізьми.. Де мирно жили українці знов руїна В нас хочуть відібрати право бути вільними людьми   І знов від попелу ти стала сива, Безжально рвуть прекрасне тіло кляті москалі Така нескорена і всеодно красива Крізь сльози ти […]

І Краматорськ кровить, і Соледар, І Маріуполь ще не може відболіти. Ракета за ракетою — удар! Поранені. Убиті. Люди. Діти. Біснуються від крові вороги Бо українців їм зламать несила І на кордонах більшає орди, Стотисячно й лягає там — могила. І йдуть, і пруть, бо ж "нарожают" ще. […]

Цей вечір... Тихий кармінний вечір… Троянди кармінно цвітуть. Блаженство мої огортає плечі. П'янка насолода шука свою путь До серця мого, що спиває її. Хвилини святі у єднанні з красою... В вечірньому небі летять журавлі, І трави вже в кульках – умиті росою. Береза зітхає і кличе у гості, […]

Ти знаєш як хвиля розбивається по морю? А потім ніжною пінкою цілує його. Так само і ти цілував мене колись.. Навіть цього вже не пам’ятаєш. Болить! І серце болить. Невже ти ніколи не згадаєш, як розбивались ми своїми тілами, вночі Так солодко було в ніжності, палати Кохання... Невже […]

Ти знаєш як хвиля розбивається по морю? А потім ніжною пінкою цілує його. Так само і ти цілував мене колись.. Навіть цього вже не пам’ятаєш. Болить! І серце болить. Невже ти ніколи не згадаєш, як розбивались ми своїми тілами, вночі Так солодко було в ніжності, палати Кохання... Невже […]

ТВОЇ ТЮЛЬПАНИ /чоловікові на рік/ Твої тюльпани в саду розквітнуть, Зігріють серце, розтоплять лід. Будуть кохатись із теплим вітром, І розмалюють безбарвний світ. Життя коротке не переграти. ПелЮсток ніжність вся відгорить. І буде вітер весь рік чекати Тих поцілунків коротку мить. Перетворившись у надприродне, Свою ти ніжність чи […]