Вірші про життя: глибока поезія, мудрість та мотивація

‎Я із села,де рано сходить сонце, ‎Там соловейко у саду співає. ‎Де рідне все,й близьке до мого серця, ‎Я виріс тут, тут сила оживає. ‎ ‎Я із села і дуже цим пишаюсь, ‎Душею в полі я, де запах свіжих трав. ‎Тут моє серце, тут я взяв початок. ‎Моє […]

Прокинувся.. шахед літає, Десь ППО його збиває. Прислухавшись до цього фону, Рука скоріш до телефону... В думка майнуло:" Не почув"... Втомивсь, чекаючи заснув... Заснув чекаючи дзвінка, Аж зирк, в пропущених нема... Втомилась певно, впала спати, Не мала сил вже набирати... Можливо просто і забула, Бо занята напевно була... […]

Прокинувся.. шахед літає, Десь ППО його збиває. Прислухавшись до цього фону, Рука скоріш до телефону... В думка майнуло:" Не почув"... Втомивсь, чекаючи заснув... Заснув чекаючи дзвінка, Аж зирк, в пропущених нема... Втомилась певно, впала спати, Не мала сил вже набирати... Можливо просто і забула, Бо занята напевно була... […]

«Умри!» — кричали навкруги, а я був глухий до жаги. Не чув слова, що, мов кома, супроводжає смерть знайому. Мій «Алькатрас» — і мій же склеп, і знову радію, що був сліп. Я не загину в клітці й дома, смерть — подруга, мені відома. Я з нею спав […]

‎Не Бог ти керівник,а лиш людина, ‎У владі - служба, а не корона й трон. ‎Твої підлеглі- сила й твоя спина, ‎Не для обману зібраний загон. ‎ ‎Хто нижчий званням- не нижчий душею, ‎Не думай їх принижувать в словах. ‎Бо мудрий керівник завжди в повазі, ‎А хам завжди […]

‎Зійшли з небес у сяйві громовиці, ‎До внуків рідних, пращури Боги. ‎Перун ступив аж іскри розлетілись, ‎Сварог зігрів вогнем все навкруги. ‎ ‎Спустилась Лада ніжна мов веснянка, ‎Дарує серцю радість і тепло. ‎А Велес шепче ,ви запам'ятайте, ‎Що мудрість предків в цій землі давно. ‎ ‎І Рід зійшов […]

Вже журавлі здійнялися до неба, З сумним курликанням летіли угорі, Й лелеки там, летіти --- їх потреба, Уже до іншої, нерідної землі. Птахи прощалися у літню днину гожу, Кружляв з них кожен над своїм гніздом, Без сліз згадати те уже не можу, Як осіняла тричі їх хрестом. І […]

‎Люди блукають все щастя шукають, ‎Де мрії вмирають, не встигнувши жить. ‎В погоні за тим, що із часом згасає, ‎Вони забувають як серцем любить. ‎ ‎Порожні слова і обличчя в завісі, ‎Де сміх загубився у гуркоті справ. ‎І кожен неначе бреде по пустелі, ‎Шукає оазис, примарний той рай. […]

‎Зірвав хреста, немов порвав кайдани, ‎Чужому богу більше не вклонюсь. ‎Я- син землі, онук Богів могутніх, ‎Вернувсь до Роду я, покинувши пітьму. ‎ ‎Не свічка в церкві,а яскраве сонце, ‎Не чад кадила, а вранішня роса. ‎Замість молитви, вітер, пісня в лісі, ‎І сила- в жилах предків голосна. ‎ […]

Посивілий був ранок сьогодні, Уже в літо туман напросивсь, В цю ніч снились поля край безодні, Її камінь, що мохом покривсь. Поряд цвинтар, порослий кущами, Хрест високий зі сходу дививсь, Чомусь сни не приходять з вітрами, В них ні разу туман не стеливсь. А були і похмурі, й […]

І розповзлась злоякісна пухлина По цій планеті зветься що Земля. І скрізь палають в полум'ї огневім Міста і села, ріки та поля. Й смердота все навкруг заполонила Здіймаючись, немов кажан, в повітря. Куди не глянь то свіжі скрізь могили: Бажання, волі, спокою і світла. Але не вдасться їй […]

Наодинці з собою --- то добре, Із думками в минуле бреду, Там радію й сумую укотре Та беззвучну розмову веду. Зупинилося там щось надовше, Пролетіло щось, мов, сквозняком, Поспішаю, побачити б скорше Знов сім'ю ту і хату з двором. Зняти клямку із хвіртки, відкрити, Біля мальв зазирнути в […]