Українські вірші

Отакі ми жінки... Отакі ми жінки... Виглядати ми хочем красиво, Хоч не ті вже роки, Та всміхаються очі щасливо. Коли в тебе весна на душі, Коли радість наповнює серце, Хоч сама проживаєш в глуші Та часом заглядаєш в люстерце. Корегуємо зморшки, підкреслюєм брівки, Бо життя в в нас […]

Жінка красива, тому що кохана Тому що для когось вона є бажана Для когось одного вона найкраща Для всіх інших, просто роботяща Для когось вона є проста і звичайна Для когось вона,як троянда чайна Для когось одного вона вірна дружина, А хтось просто хоче від неї сина Закохана […]

І воскреснуть потоки, задзвенять ручаї І весняні толоки побіжать у гаї. Із зимою й вітрами відійде в небуття, Те що дуже боліло, не давало життя. І хвороби відступлять, вийде сонце з- за хмар, Щастям очі засяють і не буде вже чвар. Треба очі відкрити, подивитися вдаль І навік […]

Вірш присвячено українському співаку з неперевершеним, потужним голосом світового рівня, Михайлові Хомі Надпотужний голос водоспадом ллється, піснею злітає до високих гір. Струмом проникає до куточків серця, викликавши бурю зниклих почуттів. Збуджених емоцій раптом в'ється стрічка, переливши вінця чаші через край. А чого вартує "чарівна Марічка" і "попід горою […]

Через терни босоніж до зірок Йшла невпинно, незнаючи шляху. Був до болю важкий кожен крок, Було й щастя із присмаком страху. Було важко ступати в терні І щеміли скривавлені ноги. Та чомусь так хотілось мені Все ж відчути ту мить перемоги. Перемоги себе над собою Коли сльози течуть […]

Лети моя пташко, У світ невпізнаний, Лети моя люба, Словами в віршах, Розправ вільні крила, В просторих вітрилах, Люби Україну, Наяву а не в снах. І де б не була ти, Будеш пам'ятати, В безмежних просторах, В майбутніх віках, Рідна Україна, Це є наша мати, І нашу незламність, […]

Мої очі плакали... Мої очі плакали, та сльози не капали, Вони все котилися в душу тайком, А люди не спали, вони все балакали, Вони все чесали своїм язиком. Я не ображалася, а лиш віддалялася, І очі сміялись цинічним смішком, В дитинство своє я не раз оглядалася, Хотілося вкритись, […]

Віками проклята росія, Країна ворогів моїх, Тобі ніколи не пробачим, Смертей синів і дочок українських усіх. Гнобила мій народ віками ти, І виправдань тобі ніколи не знайти, Ти мій народ віками голодом морила, Та в українців завжди знаходилася сила, Україна з твоїх руїн завжди вставала, А тобі смертей […]

Бабине літо йшло полем і мріяло… Ніби ще жарко, та холодом віяло. Десь заблукало, заснуло осіннє світило, Що весною і літечком гріло й пестило. День уже куций, як в пана жупан, Листочки танцюють свій танець аркан, Думка присіла відпочить на паркан, Ліс знов одягнувся в осінній туман. Бабине […]

Міряю кроками дні свої лічені, Плани будую, Богом намічені, Зорі рахую, ніччю засвічені, З думок прибираю куточки засмічені. Словом злікую душі скалічені, Бо плачуть від болю люди пригнічені. Крок за кроком… Дні війною посічені, Залишаються сльози жалю непомічені. Озирнуся довкола, всюди трави покошені, Ворог палить лани, бо прийшов […]

Бувають незручні люди… Буває незручне життя… Слова ці, ніби про мене, Незручною була і сутність моя. Маленькою, як бувало, незручно було одній Всміхатися всім і всюди, а жити в полоні мрій. Незручно було відповісти, хоч криком кричала душа, Що я не така, як інші, і далі іти неспіша. […]

Донечка, доня, донька, донуся! Ніжна й ласкава, мов ангел з небес. Ніжно волосся твого доторкнуся, Хай у житті буде безліч чудес! Нині ти, доню, не йдеш вишивати, Діток леліяти коло грудей. Нині ти, рідна, стоїш з автоматом, І захищаєш на фронті людей. Ніжна й тендітна, сильна, мов криця! […]

Ходять янголи поміж кулями, Поміж танками, по - під градами... Між вогню ворожого бурями, Під смертельними канонадами. Вони в пікселі з автоматами, У бою зі смертельними ранами, В закривавлених білих халатах На собі витягають поранених. Є невтомні у своїй помочі, Що ніколи не зупиняються. Що працюють і в […]

Б лагання до неба підносимо щиро, А рхангелів військо пошли! Х оробрих синів освяти, Боже, миром, М аріє, почуй молитвИ! У грудях серця обриваються з болю, Т угою сполохані сни. ! Будь, Господи, з ними, в час смертного бою! ! Врятуй, Боже, нас від війни!

Спасіння, Господи, в руках Твоїх могутніх! О як же боляче, як гине цвіт народу! Людей, що дітям прагнуть зберегти майбутнє, Егоцентричний демон нищить за свободу. Дай, Боже, сили! Збережи життя героям! Ангельські крила хай закриють їхні рани! Ридає навіть сіре небо під час бою... ! Ми з вами […]

Понавітрило спогадів поночі давніх, Одігнавши до ночі сполохані сни. Вітром тихих надій по затоплених плавнях Ефімерними хвилями плещуть вони. Ритми серця збиваючи, б'ються в істериці, Тараторять, мов градом по даху століть. А ти просто пішов...І сліди твоїх берців... Й кожен крок десь у серці так сильно болить. Тільки […]

Священні крила вільних наших душ, Кувались у віках сталевим гартом. Оманливий цей спокій не поруш Різким своїм невиваженим стартом. О, як же тонко зіткані шляхи, Пройти які вже виміряно родом. Етнічним кодом вшито навіки, Розписано орнаментом свободи. Епіграфом завжди була любов - Між долями споріднена основа. Омріяне спасіння […]