Українські вірші

Шевченкова весна Через віки пливуть слова пророчі. Струмочками - Шевченкова весна. Несе надію, веслами хлюпоче, Нескорена, мрійлива, осяйна. Через віки - Тараса сильне слово, Нащадкам-українцям заповіт. Ми скинули, Кобзарю наш, окови. Змете весна й війни останній слід. Не по дорозі нам із моzk@лями. Повік у серці правдонька твоя. […]

Просто люди лягли, задрімали, А на ранок вже більше не встали. "Де ми є, хто ми є!?"- запитали, Просто люди у сні спочивали. Налетіла смертельна "вогниця", Обірвалось життя…душа птиця… "Де ми є, хто ми є!?" - ще не взнали, Наче тіні по зламках кружляли. Все горить у пожежі, […]

Весна не знала, що прийде війна… вона ще лютому всміхалася осяйно, давала знак, що йти йому пора, плела надії світлі життєдайно. Весна не знала, що прийде війна… взяли в оркестрі ноти музиканти, готова лить мелодію струна, спадали з неба сонця аграманти. Весна не знала, що прийде війна… в […]

Плаче серцем моїм Україна, Її болі й страждання в мені, Храми Божі й будинки в руїнах, Лють ворожа гуля по землі. Божий день відкрива свої очі, Шука сонце в диму і вогні, Твої думи, Тарасе, пророчі Пропливають в козацькім човні. Сивочолий засмучений Дніпре, Скоро виженем ми ворогів, Україна […]

Не змирилась душа, так печалиться… Коли ж Небо над нами зжалиться!? Нехай души загиблих воскреснуть! А диявольське кодло хай щезне!!! Всі прокляття з псалмів Давида - Нехай перейдуть до прадіда, Щоб родини усіх душогубів, Не знали спокою всюди! Під ногами Земля хай здригнеться! Хай від болю і мук […]

Ми за тисячі кілометрів, Десь на іншій частині Землі… Ми гуляємо по проспекту - Так наснилось мені уві сні… Щирі посмішки…світло навколо… Наче діти за руки взялись… Перед нами розкрилося море, Почуттями зі Світом злились… Золотистий пісок розсипався Поміж пальців моєї Весни… Ти в промінні сердець посміхався, Сонне […]

Поверни мене, Боженько, ДО…, Бо вже сили нема жити ПІСЛЯ… В кожнім серці жило в нас добро, Білі-білі були всі обійстя. Поблизу вили гнізда лелеки, Соловейки співали в гаю, Ліс розкішно шумів недалеко – В Україні було, як в раю. Ластівки на дротах – ген до краю, Синьоокі […]

Не треба мені нічого – аби лиш по правді жити. Не треба мені нічого – спивати б солодкі миті. Не треба мені нічого – відчути б краплину щастя. Не треба мені нічого – стрічати б весну квітчасту. Не треба мені нічого – до отчого б йти порогу… Не […]

Весна не знала, що прийшла війна? Хіба було можливо не почути, Як хтось молився десь біля вікна, Біг у підвал, під вибухи, роззутий? Не бачила зруйнованим той світ, Якого біль у квітах не сховати?.. Тут хтось боявся літака політ, А там смертельно дихали гармати. Її красу всю знищили […]