На долонях у Бога
Просто так, знаєш ти, Не буває нічого, І живемо ми всі На долонях у Бога... Люди, знаєш, усі Дуже схожі на зорі... Їх сплітає в сузір'я Повелителька-доля... Одні сонця теплом За мить душу зігріють, Інші - чорна діра, Поглинати лиш вміють... Віддавати для них - Це найвища наука, […]
Спільне бажання
Я хочу знов любити салюти Так, щоб не здригалися серце й душа Хочу бачити освітлені вулиці Щоб темрява зникла уся.
спогади щастя
почуття не полумья але мої палають чомусь, відверженні почуття біль,страдння,згасання ні тільки не знову, досить, це маячня,тьфу дурність ця юність, але ж... мов мале дитя радію обіймам твоїм, руки твої теплі й дбайливі, шкода лише спогади наші, це все що лишилось, з тих вечорів, які здавилися "вічними" й […]
гірка правда
з її очей текли гірькі сльози правди, яку вона відкривала для себе роками, їй було поганой тяжко покою думки ж не давали:: "безвиходдя" "незмога відчути хоч щось" "не буде контакту очами з тим хлоцем" загубила усе..й себе разом з цим всім, багато питань, без відповіднні питання, гуляють в […]
Задзвеніло, зашуміло, потекло…
Задзвеніло, зашуміло, потекло... Березнево вже всміхнулося село. Поскидали всі городи кожухи, Гріють спини проти сонечка дахи. Завесніло на полях і на душі, Забриніли Перемогою пісні. Вигляда мрійливо небо журавлів, Матері з війни - соколиків- синів. Задзвеніло, зашуміло, потекло... Змиє хай весняна повінь усе зло!
Вчора, тепер, повік…
Вибух з душі не стерти Й день довжиною в рік. Пам'ять пече нестерпно Вчора, тепер, повік... Стіни тремтять "несучі", Гатить по вікнах "град" Спалахом злим, колючим... Думав хто? Всіх підряд... Морок в старих підвалах, Кашляння стін глухе... Мабуть, вони вже знали І розуміли все. Пам'ять болить, не стерти. […]
Однина
Мені тесту і букв не вистачить, вимовить люті. Емоції через край, десь там по морю пливуть . Образа, огида мене огортає, Смак відчуттів я вже майже не знаю. Холодно, боляче, Все як завжди. Повірю собі, а ти як не ти, І ніби пишу сама я собі. Як боляче […]
Своя опора
Коли ставало тяжко, вона писала вірші. Цього разу, навіть вірші не піддавалися Піддаватися перестало все: почуття, думки і події. Ніби таке в неї життя, що й сама не знає причини. Не бачила сенсу в мріях, не дивлячись на її сни. Все що вона потім бачила, стало для неї […]
Тихо просячи
Коли хтось торкався моєї душі, я закривала очі згадуючи біль, Одразу відпускало, ніби мене й не торкало Коли надія заповнювала мої думки - я кричала, не бачачи меж навкруги. Відпускаючи людей я переконувала себе- то не вони Ніби потім знайдуться свої. Кожного наступного разу, я уникала говорячи про […]
Біль в грудях
Тепер біль в грудях, як постійний Постійний потях до вікна І ніби вчора ти останій Останя в черзі, тільки я І лиш сьогодні всі навкруги Передбачають твої муки Побачать твої болі й гуки Але забудуть, як помогти Бо їм сьогодні все не в руки Бо лиш побачить ,можуть, […]
Остання
Тепер біль в грудях, як постійний Постійний потях до вікна І ніби вчора ти останій Останя в черзі, тільки я І лиш сьогодні всі навкруги Передбачають твої муки Побачать твої болі й гуки Але забудуть, як помогти Бо їм сьогодні все не в руки Бо лиш побачить ,можуть, […]
АЛФАВІТНИЙ ВІРШ
Аграмантами звисали злоті зорі, Близько місяць прихилився до землі, Видно в небі заблукали чиїсь долі, Гарували довго десь вони в імлі, Ґрасували між Чумацьким Возом, До кохання довго прокладали шлях, Ехо десь котилося узвозом, Єдність воскресала, мов чарівний птах, Жаром серце наливалося червоним, Зорі знову стали дивно в […]
Журавлі
А в небі так курликають птахи… Провісники натхненної Весни… З очей своє волосся приберу. Я витру сльози, з пам'яті зітру! Я ще в тривозі…скоро стане ніч… Та чую серцем я пташиний клич! Так журавлі курликають між хмар… Сум пропадає, манять звуки чар… Хоч вибухом здригнулася Земля… І страхом […]
Любити
Бути твоєю - це не говорити кожного ранку, як мені потрібен Бути твоєю - це відчувати ту любов, яку від тебе отримала Любити це лише на словах Я хочу бачити, як палають твої очі Коли ти бачиш себе в моїх віршах Відчувати спокій,коли говориш про нас Я хочу […]
