Українські вірші

Я з дитинства закохана в мальви – Берегині вкраїнських осель. Вони ніжні такі і цнотливі, Ще й оспівані в сотнях пісень. Королеви літнього саду, Як метелики в них пелюстки. Білі, рожеві, багряні – Чарували їхні квітки. А сьогодні їх рідко побачиш – Ми зреклися своїх берегинь. Насадили лілей […]

Ожурений журбою журавлиний клин летить у засвіти від рідної землі, сльозу пускає вже старезний млин, кують підкови коням ковалі, дівчата в полотняних вишиванках на вечорниці гУртом всі ідуть, танцюють і співають аж до ранку, а хлопці-козаки додому їх ведуть, Чумацький Віз на небі розіслався, він без доріг і […]

Наші долі вже вишиті болем, Кожен день ціла низка тривог- Наче йдеш замінованим полем, Сам собі і сапер ти, і бог.. І щоночі не спиш ти до ранку, Бережеш ти мій сон від орди, Я ж щоразу чекаю світанку Щоб почути твій голос.. І йти.. Йти у клопоти […]

І знову лютий, що ніяк в нас не скінчиться.. Ця наша затяжна й така важка зима.. І знов мені весна щаслива сниться, А прокидаюся - триває в нас страшна війна.. Так хочеться вже миру і спокою, Щоб ворог лютий згинув назавжди.. Щоб повернулися уже додому Непереможні наші вояки. […]

Рік тому ми мали останній спокійний вечір.. І речі в валізку у подорож я пакувала.. Ти мріяв, як мене в Будапешті обіймеш за плечі.. А ніч потихеньку в жахливий світанок спливала.. Спочатку ракети.. а потім «війна» - Це слово страшне увірвалось під ранок! І вже у наплічник впихаю […]

Куди ти, жінко-осене, в цю ніч ідеш навшпиньки, Боже мій, ще й боса? Не спить нічний метелик на вікні, І мокнуть, мокнуть у сестри- вербички коси. Чаклуночко, запрошую на чай - магічний засіб від твого безсоння. Я помолюся, щоб твоя свіча зігріла світ каштановим долонькам. Он їжачки під […]

Ну, нарешті прийшла, засвітилась… Кольоровими квітами вкрилась... Зі смарагдів траву простелила; Зустрічаю Весну: ясну, милу. Промінь сонця привітно-ласкавий - Мене сяйвом своїм огортає... І пташки на гіллі звеселились, Березневим теплом вже зігрілись… Ох, Весна ти моя п'ятдесята, Не втомилась роки зустрічати, Бо ніколи душа не зів'яне, Нехай час […]

Я так багато думаю про тебе, Щоб мала снитися тобі щодня, Мої думки - летять вони до тебе, А разом з ними і душа моя… Моя ти доля гірка і щаслива. Тебе коханий пострічать дала, Та видно разом бути не судила, Мене тебе чекати прирікла….

А жінка-українка – як калина, Горить завжди у неї в серці жар, Душа, як купина неопалима, А її врода – справді Божий дар. Вона, як квітка ніжності лілея, У ній безмежжя світла і добра! Вона – богиня, чарівниця-фея, Сьогодні світ її красу обрав. Вона в родині славна берегиня, […]

Виїжджає візочком весна, віночок везе вінчальний, весноцвітом весніє вона, водограй веселить величальний. Веде водевіль весна, веселикам велить веселитися, вабить вабно вона випливом ворушитися. Vivat, веснонько, vivat! Випурхає, вибігає, виходить, воскресає, ворушиться все, вільність вільгість відводить! Відкривайте весні віконечка – вибрязкує вона, вичакловує, вінчається веснонька, вінчається, всіх вона вичаровує, […]