Українські вірші

Цінуй своє життя ,то справжнє диво. А може скажеш,що не пощастило? Що не здійснились заповітні мрії, Чекав нагоди та фортуни крила. Та щоб розкрити крила -нам потрібно встати, А як же можна сидячи літати. Спіткнувшись хоч би раз через зневіру, Ніколи не втрачай в житті надію. Ти не […]

Сказав слова останні , що кохаєш, Сказав мені все добре ,не судилось, Бо з ангелами вже відпочиваєш. Прийшла біда в наш дім, мені й не снилось. Не вірю я , що більше не почую, Тих теплих слів від тебе вже ніколи. І рук тепло вже більше не відчую […]

Не станемо на коліна, чуєте – ніколи! Не зламати українців - ні силу, ні волю! Не жаліємо віддати – життя за свободу, Завоюєм кращу долю, для свого народу. Ми не хочемо війни, ми за мир у світі, Щоб щасливими були, українські діти. Хочу вам я вороги, знову нагадати, […]

У мене з‘явилися крила, тепер я можу літати, і в мить коли думки нахлинуть, не зможу я більше мовчати. Про те,як червона калина людськими слізьми напилася і голову сумно схилила, з провиною, що розцвілася. Про синє безкрайнєє небо куди людські душі зникають і кожної ночі на землю зірками […]

Не станемо на коліна, чуєте – ніколи! Не зламати українців - ні силу, ні волю! Не жаліємо віддати – життя за свободу, Завоюєм кращу долю, для свого народу. Ми не хочемо війни, ми за мир у світі, Щоб щасливими були, українські діти. Хочу вам я вороги, знову нагадати, […]

Не станемо на коліна, чуєте – ніколи! Не зламати українців - ні силу, ні волю! Не жаліємо віддати – життя за свободу, Завоюєм кращу долю, для свого народу. Ми не хочемо війни, ми за мир у світі, Щоб щасливими були, українські діти. Хочу вам я вороги, знову нагадати, […]

Буває по-різному...буває ніяко, Буває аж гірко, буває і м'яко Буває аж щемно, буває і легко Буває близько, буває далеко.... Буває...всіляко буває.. От як тільки буде ніхто цього не знає. Чи буде майбутнє і яким воно буде? Чи все ми загубим, чи може прибуде? Ми люди.. звичайнісіньки люди У […]

Настане час, закінчиться зима, Процес цей неможливо зупинити.. І там де була вічна мерзлота Потягнуться до сонця квіти.. Ніщо не вічне на землі Для всього є свій час, Не бути вічно і війні Яка нещадно убиває нас... Та сонця промені вже є Пробились із-за хмар І сніг холодний […]

Ти був для мене всим: Життям, повітрям і думками. Я розчинялася в тобі, немов той цукор в чашці чаю. Ілюзій повна, на життя, Тобі я завжди довіряла! І вірила у тебе я!!! І завжди я тебе кохала!

Вона була така чарівна, Що він її не розумів! Туманом оповила розум Не сталося, як він хотів. В полон вже душу закувала У серце налила чорнил Коли він жартував, вона сміялась Той сміх його уже душив.

Вона була така чарівна, Що він її не розумів! Туманом оповила розум Не сталося, як він хотів. В полон вже душу закувала У серце налила чорнил Коли він жартував, вона сміялась Той сміх його уже душив.

Завис у вікнах місяць безмовним шапликом... Шкребуться миші в стрісі, потягує димком. Минув різдвяний вечір, ще на столі -- кутя... Розповіли малечі, що душі теж, хотять... Бабусине обличчя рожеве від печі'... Мала лампадка, свічі в покутті, калачі... А на стіні -- калина пучечками, то -- лік. А я, […]

Ти волі хотів, тож я... відпустила. Не знав? Для птахів, придумані крила. А ти -- не Ікар, і з воском -- проблемно... Мій погляд між хмар шукає даремно. Ти волі бажав? Її не буває... То -- тільки душа, де хоче, літає... 19.01.2022 (С). Олена Богуцька Olena Bogutska

Небо -- мамина чорна хустина зі слідами несплаканих сліз... Понад містом печаль - "Кача" лине, пролетіло життя під укіс. Тільки жити і жить - молодому, що ті роки -- за тридцять... Чи час? Повернувся до рідного дому син і ангел -- героєм для нас. У холодні, ворожі окопи […]

А я прийду до тебе в снах, Бо обіцяв , що повернуся. А я залишуся в піснях, І сонцем раннім усміхнуся. Я вітром обійму тебе, Так лагідно як і раніше. Я розцвітуся у квітках, Бо ти для мене найрідніша. Залишу слід свій у садку І соловейком заспіваю, І […]

Мені із-за війни ще не всміхається зоря Міжгалактичного насправді я не маю корабля В своєму сні із космосу, дивлюсь я звідтіля Як плаче РІДна УКРАЇНА і горить Земля Божеволію Промінь Світла Я ТВОРЦЯ Посеред горя, Людської крові РОДу, випробувань Проклятої війни не бачу Я а ні початку, ні […]

Стікає кров'ю ріднесенька Сумщина Охтирка, Суми, Конотоп Вогнем горить у танках орк вражина Прицільно Javelinom Козаки стріляють влучно в лоб Ліворуч Сум стоїть старий Чернігів Чернігів славний рашка ніколи не візьме Архистратиг Михайло із вогняним мечем і Київ Орда кацапцька ніколи не пройде Праворуч Сум тримає стрій наш […]

НаРОД ми волелюбний, Сварог і РОД тому вінець! Істина, блакитне Небо з Вод, Сонечко ☀️, світанок! Присутні поруч з нами РОДові Боги, Творець! І кожен день, як перший, для нас щасливий ☀️ ранок! У всі часи віками боролися за РІДну Землю, ВОЛЮ! Вторгалися зі зброєю ми клином у […]