7
Закоханий у старшу за роками, Піднесло серце аж до синіх хмар. Коваль ілюзій, звитими руками Кує окови для майбутніх чвар. Німого щастя накриває хмара, Коханець серцем вічно молодий. Вночі вирує в пристрасті пужару, А вдень під сонцем ходить як сідий. Туманом почуттів весь мозг окутий, Закоханість висмоктує весь […]
8
Мадемуазель, Ваш голос тонкий Свердлить мені вуха цвіркуном. Не бачу в тім ніякого толку, Слухати думок сумбурних ком. Спробуйте хоч разок самі Розплутать, розплести вузли, Що думали Ви так пристрасно, — Слова б користь мені принесли. Та перед тим, хоч на хвилинку, Просив би Вас я охолонуть. В […]
9
Коли на друзки серце розіб'ється, Хай топчуть, хай плюють, авжеж. Хай заздрість їхня люта й хижа б'ється, Хай гавкають і дзьобають без меж. Страшніших за людей істот немає, З великими лапищами й язиком. У них лиш той за рідного вважає, Хто дужчий і чи з товстим гаманцем. Прийде […]
10
Карета бігла по бруківці, І кучер правив, лаючись часом. Душа Твоя шукала в шумі спокій, А я в коханні освідчувавсь, заїкаючись притім. Даремно сміючись, молив купідон: Занадто наївно дурницями маюсь, — В цей день уже вистріляв стріли він, — А я все клопочуся та розпинаюсь. І ось несповна […]
11
Вже вечір зплив, ти йдеш з роботи, і сяють опера й палац. Якісь старі скриплять ворота, розважена легка хода. Дзвенить трамвай, куняють очі, Везуть заморених рабів. А серед міста опівночі, Юрба закоханих котів. Зачувши клич братів далеких, З сусідніх парків чи з дахів, Ти вже зпросоня, наче пяний, […]
12
Це був чудовий, дивний день. На краю берега лежав пісок, А гірко-солодкий дикий мед Танув на губках в цей разок. Мене зловив твій аромат волосся, І я в усьому відчуваюся, негідним. Я б став твоїм невільником навіки, Бо праці кращої - та не знайти ніколи. To byl niezwykly […]
13
Нікчемні почуття мої й скорботно, Коли я бачу, що щаслива з іншим. І дум немає, як зробити це можливим, Щоб мить належала лише нам двом. Я чую, що довкола тебе сміх, Ти радість, і підносиш як хвиля. Мені луною твоя сутність віддається, А після - знову тишина. Ти, […]
14
Минуть роки, і ти уже сивенька, Відчиниш рано-вранці свої двері. Мене приведе стежка, моя ненько, Під самий дім, де ти живеш тепер. І бачу я, як ранньою порою, Очима кліпаєш на перший промінь сонця, І раптом зустрічаєшся ти мене — Обличчя рідне повертає спокій в домі. Хай день […]
15
Як же радісно чути Мукання корів, Бачити дим густий І красивий захід сонця. Густе зоряне небо, Хуртовину лиху, І жаб на болотах, Натомлений спів. Як люблю я село, Запах жита й пшениці, Неслухняні троянди Між дідівських хат. Вона видала крок, І сказала два слова, І рідненьке село — […]
16
ЛЛ 1. Я зватиму Вас Аврора, бо Ви мій світанок, і дня свого я не починаю без думки про Вас. Елеонорою, бо Ви і є саме терпіння. Салиха, бо немає нічого прекраснішого за Вашу милість. Я кликатиму Вас, Шарлоттою, бо ви були готові йти за мене заміж, вже […]
17
Господь, немає в тебе милості до мене І не мастив Ти мої плечі медом. Овал Її голівки золотої, на його плечах ніжиться в покої. Бог, невже в Твоїх очах, не рівні ми усі істоти і на моїх слабких руках не буде запаху святої позолоти. Невже з немилості від […]
18
Зимою коли дні короткі Дороги снігом вітер занесе Не сплю я ночі бо любов лоскоче До тебе кочу на сріблястім порше НП
19
Бачиш як димом затягнуло яр Ось під ліщиною стоїть криниця на ніч на небо набігло хмар Чом же тобі, моя мила не спиться. Під нашим дахом панує мир Жар у котлі раз по раз іскриться. Сплять уже всі, тільки ти не спиш Спи моя пляшко, я твій пяниця. […]
20
А ти була зі мною поруч коли і друзі стали наче вороги І я вже думав загубитися ліворуч Іти шляхом яким ідуть усі. І стоячи, на самім краю світу, Я без вагань робив свій крок вперед. А ти нізвідки каменем звалилась, І не пустила тіла мого в прірву. […]
21
Я підійшов в осінній тихий вечір До дівчини, що сіла край ставка. Виблискувати всю мвою дотепність Була для мене справа геть легка. Ми стрілися на новому вже місці, Мій розум грав, та слух її втомив Потік речей солодких на обійсті, — Тож в вечір той її я не […]
22
Вітер сльози з твоїх віч Лагідно змахне. Знай, що той, на кого ждеш, Більше не прийде. Плачуть ліхтарі і дах, Плачеш ти і дощ. Було байдуже тодбі — Тож тримай своє. Ось прийшло твоє кохання, Ну хто міг би знати? Обіймай свою подушку, І влягайся спати. УП
23
В руці рука, шматочок раю, Нитками близькості порок. Сьогодні вночі, засинаю, Я вільний від усіх тривог. Я вільний тим, що знову винен, Сьогодні дух в мені розквіт. Я тридцять років блукав безцільно Здохбись - ішачив увесь вік. Душі знайшлося рідне тіло, І в темному покої свій Лежить зі […]
24
Заздрісно ворочається місяць Високим небом в глибині ночей. Пропала зірка десь на небосхилі — Невже чекаю на сьогодні я гостей? Готую термос, плед і дві подушки, Збірку новел, із найкращих тем. Шекербура, два золотих прибори — Для гості цеї розкіш нема меж. Приляж, душа, не бійся тої ночі, […]
