Симфонія душі
У ніжності ночі, у сяйві зірок, У тиші безмежжя життя твоїх строк, Лунає симфонія, мов голос душі, Що просить людину почути її. І серцем відчути, і шлях той знайти, Крізь бурі й тривоги до себе прийти. Заслухатись в музику серця свого І більше не втратити в світі його. […]
Бумеранг
Тінь відлітає у прірву похмуру, Вітер рве й топче високу траву. Час б’є каміння фортечного муру, Кидає з розпачу в серце стрілу. Слово, що кинули зопалу вгору, Колом іде через ніч і туман. Вчепиться ціпко в сумнівну опору, Стримає серце, немов талісман. Світло і спокій, що роздано людям, […]
«Переможець» (поетична притча)
Бій виграний. І вибухає тріумф! Фортеця впала. Знищено мости. Він дивиться на спалену пустиню, а там — ні вороття, ні слів «прости». Шалений танець. Тупання ногами. Любов лежить у тьмі холодних снів. І ллється трунок у фіналі драми, де в серці тиша із віджилих слів. Його обличчя — […]
Зупинка. Крок…
Летять вітри крізь павутину ліній, Твій силует зникає у дощі. Лягає ніч, як сивий, тихий іній, На дзеркало розбитої душі. І за хвилиною біжить хвилина, Рахують кроки відчаю й межі. Знесе минуле із хвилин лавина — І ми тепер — далекі і чужі. Вже гаснуть зорі, захололі, дальні. […]
Зупинка. Крок…
Летять вітри крізь павутину ліній, Твій силует зникає у дощі. Лягає ніч, як сивий, тихий іній, На дзеркало розбитої душі. І за хвилиною біжить хвилина, Рахують кроки відчаю й межі. Знесе минуле із хвилин лавина — І ми тепер — далекі і чужі. Вже гаснуть зорі, захололі, дальні. […]
Синьо жовті
Затягніть шарфи, підніміть руки догори, На полі киплять синьо-жовті козаки! Ми йдемо напролом, ми ламаємо стіни, Немає у світі сильніш України! А з боку болота смердить переляк, Російська навала дістала в п'ятак, Усім цим підерським гнилим сторінкам Ми кістки зламаємо прямо ось там! Ми розіб'ємо їх вщент, розкатаємо […]
Синьо жовті
Затягніть шарфи, підніміть руки догори, На полі киплять синьо-жовті козаки! Ми йдемо напролом, ми ламаємо стіни, Немає у світі сильніш України! А з боку болота смердить переляк, Російська навала дістала в п'ятак, Усім цим підерським гнилим сторінкам Ми кістки зламаємо прямо ось там! Ми розіб'ємо їх вщент, розкатаємо […]
Для збірної України
Україна — тільки вперед! Нашого ворога стерли вщент! Жовто-блакитні прапори палають, Наші хлопці на полі перемагають! Окупантам і підарам — люта смерть, Російську шоблу розірвемо вщент! Сотремо в порошок, змиємо в унітаз, Перемога буде за нами враз! Росію розірве, в гівно рознесе, Слава Україні! Ми спалимо все!
П’ять років
Ти і я — п'ять років разом, Ти і я склалися пазлом. Ти і я — заплела нас доля, Ти і я — разом до кінця. Ми — свято один для одного, Ми — подих єдиного духа. Ми — сильні заради кожного, Дві розколоті душі, що склеїти себе […]
Тиха година
Тихо. Нічого не чути, В навушниках тільки Коран Святе слово вливається в мене Я посміхаюся та Аллаха прославляю. Мій сокіл спить, Альхамдуллідях, Температура спала Його сон нічого не турбує. Дружина дзвонить, Моя насолода вже засинає. Я її подумки обіймаю, цілую, Вона точно відчуває, бо в трубку щось тепле […]
Життя узори
Хтось плаче, а хтось скаче, Хтось радіє, інший горе бачить. Біль і смуток, та не гори — Отакі життя узори. Плаче, плаче, не сміється, Хоч у грудях серце б'ється. Біль із серця проганяє, Та вона наздоганяє. Плачу, плачу, усміхнуся, Горем я не поділюся. Плачу, плачу, усміхнуся, Вранці знову […]
Купила коника й бліда
Шановне панство, ой біда — Купила коника, бліда. Прийшла додому — він в саду, Поїв дерева, я впаду. Ой жаль черешеньки моєї, І яблуньки, ще й трохи грушки. Ще потоптав мої лілеї — Куди ж дививсь Андрюшка? Стоїть той коник, ніби пан, Не знає сорому й доган. А […]
Після…
Він: Допоки ніч гортає сторінки, Вітри шепочуть про твою красу. Минають дні, стираються роки, Змиває море слід твій на піску. Ти йшла упевнено у далину, Лишала кроки, чисті як кришталь. Шептали дні мелодію сумну, Скидаючи на воду синю шаль. Нас час розвів на різні береги, Лиш думи знов […]
Душа
Душа Душа вночі скидає тіло І лине вільна в простір снів — Туди, де зірка затремтіла Над плесом тихих дум і слів. Вона летить, легка й прозора, Повз хмари, вежі і мости — Де в ніч вплітаються узори Чужої дивної краси. Там плин часу, небесні храми, Зникає біль, […]
Гасова лампа
На межах єства, де конає учора, І завтра повзе крізь судоми і сни, Ця гасова лампа — і горда, й сувора — Горить у завіях людської вини. Пролилося світло в сліпі зоревії, Крізь космос, що вичавив попіл і пил, Щоб душі тримали нетлінні сувії На зламі своїх перепалених […]
Горить свіча
Горить свіча, і тіні на стіні Танцюють свій таємний, тихий танець. В її палкому, тихому вогні Згорає дня минулого багрянець. Стікає віск, неначе дні людські, Краплинами зажури і чекання. Думки летять, глибокі і легкі, Крізь ніч німу до самого світання. Допоки гніт тримає цей вогонь, Є час для […]
Коли Смерть сідала на краєчок ліжка
Цокотіли зуби, немов кастаньєти, коли Смерть сідала на краєчок ліжка. «Ну, привіт, — сказала. — Вже згортай намети. Твій інсульт — це крапка, а не передишка. А Душа крізь морок, крізь глуху затерплість виштовхала з себе неслухняне слово: «Ні, стрибай назад, Смерть, в свою безнадійність! Я іще не […]
Іслам
Іслам — покірний Богу, Дослівний переклад знає світ. Релігія миру, спокою й дороги, Що залишає в душах добрий слід. Ти не згоден? Сядь і розберись! Не вір стереотипам та омані. В глибінь святого слова подивись, Знайди там істину, вийди із туману! «Будь м'яким з ними», — так Аллах […]
