Українські вірші

Мені тебе так бракує, До зведених м’язів, До скреготу зубів, До холоду в жилах, до болю у снах, До сліз, що змивають сліди на губах. Мені тебе так бракує, Як подиху вітру, як світла у тьмі, Як голосу, що розчинявся у тиші, Як рук, що тримали мене у […]

Я кайфую від того, що вільна, а для вас я "божевільна". Непокірна, жива, не закована в цепи іділій... нестерпностабільна. П’ю коньяк із кавою зранку — ранок мій грішний, А моралі ваші й думки — мені нецікаві і, навіть, смішні. Я сміюся з “правильних”, з їхньої снобної строгості, “Сором’язливість” […]

Я кайфую від того, що вільна, а для вас я "божевільна". Непокірна, жива, не закована в цепи іділій... нестерпностабільна. П’ю коньяк із кавою зранку — ранок мій грішний, А моралі ваші й думки — мені нецікаві і, навіть, смішні. Я сміюся з “правильних”, з їхньої снобної строгості, “Сором’язливість” […]

Я кайфую від того, що вільна, а для вас я "божевільна". Непокірна, жива, не закована в цепи іділій... нестерпностабільна. П’ю коньяк із кавою зранку — ранок мій грішний, А моралі ваші й думки — мені нецікаві і, навіть, смішні. Я сміюся з “правильних”, з їхньої снобної строгості, “Сором’язливість” […]

Розкажи свої мрії, малечо… «Свої мрії?» «Та мені багато й не треба: Я хочу, щоб закінчилась війна, Щоб чисте залишалось небо, І більше не здригалась земля. Я хочу, до школи ходити, Не в бомбосховищах сидіти, Щоб вікна у класі аж до неба, І нам ховатись більш не треба. […]

Вогонь і вода — твоя стихія, Усе життя із вогнем на «ти». І не згасає єдина мрія: Чиєсь життя уберегти. Танцюють спалахи навколо, Усе тікає навкруги, Лиш ти один, узявши зброю, Ідеш назустріч цій біді. Вода, як меч, стихію ріже, Вода, як меч, в твоїй руці, Вогонь біснується, […]

Місто, де немає неба, Лиш сіті над головою, Місто зі смілим серцем, Місто, я живу тобою. Місто мовчить від болю, Стиснувши зуби в ночі. Ракети, снаряди виють, Під землю ховаєшся ти. Життя на двох горизонтах, Життя під землею — не скини, Життя під землею на два фронти, Життя […]

Розбиті домівки, загублені долі... І краю немає проклятій війні. Так хочеться крикнуть:"Та досить,доволі! Спиніться нарешті! Почуйте!"...Та ні... Не чують,не хочуть...А нам так хотілось, Щоб в небі безкраїм лиш жайвора спів. Щоб жито під сонцем завжди колосилось І вітер ганяв жовті хвилі ланів. Щоб квітла калина, і яблуні,й сливи, […]

Коли наступить та весна, Чи літо, чи зима,чи осінь, Коли почую "закінчилася війна" Й крізь хмари я побачу неба просинь. Коли почую щебет солов'я В ранковій тиші без тривог і страху, Коли побачу,як моя сім'я Разом зі мною слуха пісню птахи. Коли це станеться?...Коли?... На жаль,не бачу ні […]

Четвертий рік я поза межами країни, Яку безмежно й щиро я люблю. Вона тепер не та, тепер вона в руїнах. Свою дорогу я до неї споришем стелю. Четвертий рік чужу вивчаю мову, Чужі традиції,історію, пісні. А в сні бабусину я чую колискову, Як хочеться затриматися в тому сні... […]

Ось мчить мене потяг, нарешті, додому. Забула про горе,забула про втому. І жадібно очі вдивляються в даль, В душі розливається світла печаль. Ось тягнеться вгору зелена пшениця, Там холод води зберігає криниця. Он соняхи тягнуть голівки до сонця, Дуби молоденькі,немов охоронці. Тут вітер хитає сосну корабельну. Комбайни озиму […]

Вже вдвічі,тату,старша я від тебе. Вже скроні мої вкрила сивина. Так сталося,нажаль, тебе забрало Небо. Так скрипки обірвалася струна. Тебе я пам'ятаю молодим і дужим, Катав нас з мамою по річці на човні. Я знаю,що мене любив ти дуже І часто говорив про це мені. Я пам'ятаю,як садив […]

Сьогодні врешті ти мені наснилась... О, скільки було щастя в тому сні! В куточку ти тихесенько молилась, Щоб доля посміхнулася мені. Я відчувала неймовірне щастя - Ти знову була поруч,як колись. Твоя любов - моє святе причастя, Моя голубко,знову повернись До мене,до своїх онуків, Ми будем раді зустрічі […]

Сьогодні я побачила цвіт бузини І моє серце солодко зайшлося. А коли прийде ніч і я порину в сни, Я загадаю,щоб задумане збулося. Щоб рідні й друзі всі були живі, А ще щоб всі вони були здорові. І щоб роса виблискувала на траві, І квітла бузина у тишині […]

У неї зникає усмішка, І погляд сумує, не гріє. Потроху ховається Жінка, В очах її небо хмарніє. Вона пропадає не в миті, Змивається образ дощами… Краплини стікають в суцвіття, Спадають на квіти сльозами. А Жінка куди заховалась, Десь нотки Весни заточила. У кутиках щось поламалось, Чуттєвість свою полонила. […]

Тепле світло ламп та запах керосину Газети, зламаний олівець На пів повна склянка Можливість дивитись на зорі, вірші Теплі руки поруч, мускат Тепле світло ламп та запах керосину Детективи, чорна кава Паперова склянка, дірка у стелі Вибух який вже так близько Холодні руки поруч, ваніль Тепле світло ламп […]

Сірі очі, голод по думці однодумця Вітер, зміни у словах це не зрада Перший сніг, як перше кохання Романтизація, дереалізація Можлива похибка у сприйнятті Це не вірні рішення, а злочин проти себе Будь щирим може ти іний Не треба голосно кричати чи бити посуд Не треба тихо благати […]

В обіймах твоїх було холодніше ніж на протязі Йшовши у перед не обертаючись Розуміла те що ти не розумів Можливість вірити у мрії надихало Але реальність наздогнала І тут я в одязі з білетом закордон Стою і згадую примар минулого яких не відпускала ще давно Могла але серце […]