Українські вірші

Я босоніж пройдуся по траві, Зіб’ю росу з барвистого світанку, Побачив я тебе в імлі, Незрівняну ні с ким панянку. Одразу з кроку перейду на біг, У швидкості розмажу всю картинку. Я побіжу, не відчувая ніг, Так як ніколи на свою зупинку. Я підійму і покручу тебе, В […]

Кохання не приходить гучно, Як світло вранішнього дня. Це відчуття не створюється штучно, У ньому не живе брехня. Кохання не питає «можна?», Воно прийде, розсіюючи туман. Його відчує душа кожна, Це пристрасті розбурханий вулкан. Кохання наче нитка Аріадни, Веде крізь лабіринт душі. І як буремні океани, То шторм, […]

Ти зібрала погляди на собі — Чоловічі і, навіть, десь жіночі. Мене маниш у пристрасній жадобі — О, як палають твої карії очі! Ти стоїш в центрі старого міста, Щира посмішка пестить бруківку. Наче квітка якогось флориста — Й, можливо, чекаєш листівку. А, можливо, дзвінок на мобільник? Але […]

Про неї ширились плітки, І навіть у відкритих месенджерах, чатах. Це був не осуд, а судилище людьми, Які у подумках тримали її в ґратах. Їй було все одно на всіх, На думку кожного хотіла чхати. Це був її солодкий гріх, Вона воліла лиш його кохати. Їй подруга казала: […]

Твої карії очі роблять мене хмільним, В них занурююсь і зовсім пропадаю. Є сказати щось, та роблюся німим, Ти загадка, яку не розгадаю. Серед кола танцюючих людей Обери мене у танку весняному, Закрути у пристрасті ідей, Чи вкради і не віддай нікому. Твоя хода, як хвиля у Дністрі, […]

Секунда, і все навколо завмирає, Це дивоглядки закоханих очей. Неначе промінь душу зігріває, Це результат недоспаних ночей. Здавалось, ось вона стоїть навпроти, Зробити залишилось лише крок. Вже наче зіграні навколо ноти, І відчуваєш ти нестриманий звʼязок. І через мить, чи то за силою Ньютона, Чи, звісно, сили почуттів. […]

Я так давно чекав цієї миті, Аби сказати головні слова буття. Хотів щоб були вони оповиті, Неначе золота, чи платині лиття. Щоб ці слова торкнулись твого серця, Щоб зрозуміла силу почуття. Щоб уявила ту блакить озерця, Де лебеді танцюють все життя. Для мене стала ти одна – єдина, […]

Це те, що наповнює душу, Це, навіть, більше ніж слова. Це вільний вибір, а не «мушу», Це лиш коли вона одна. Це магія без перестану, Це світ наповнених ідей. Це те коли не спиш до ранку, Це різнобарв’я орхідей. Це те коли не обирають, Це так, як ніколи […]

Тече, тече блакить Дунаю, А вздовж нього наряд іде. Лунає спів птахів у гаю, Порушник точно не пройде. Тут починається країна, Бере початок рідний край. Тут Бессарабії перлина, Тут є кордон, тут є Дунай. Ой ти Дунаю, наш ти сивий, Скільки води вже утекло. Проте не знає лиш […]

На сході як завжди без змін, Один котел міняється на інший. Чому наш зведений загін, Ще й досі із «Довжанського» не вийшов? Ми знову сидимо у бліндажі, Чекаємо ворожі артатаки. Не знаємо чи будемо живі, Чи замість нас розквітнуть маки. Чому раніше визнаний кордон, Залишився на карті лиш […]

Несесеться світ, мінливо темряву взиває, І огортає небокрай, озвівшись небо викликає! *** ​Буває так, що в шумі днів Мій слух, неначе вже оджив, Не може і почути слова. Сотні людей, сотні облич, Сотні історій віч-на-віч, І кожен день — все ніби ново... ​Але не може розбудить Моє німе, […]

Несесеться світ, мінливо темряву взиває, І огортає небокрай, озвівшись небо викликає! *** ​Буває так, що в шумі днів Мій слух, неначе вже оджив, Не може і почути слова. Сотні людей, сотні облич, Сотні історій віч-на-віч, І кожен день — все ніби ново... ​Але не може розбудить Моє німе, […]

Я не вмикала музику давно, Даремно всі говорять, що лікує. Я наслухаю тишу крізь вікно, Природи шепіт ніжністю дивує. Отак би і завжди, щоб без сирен І гуркоту війни, плачу і крику. У ролі головній Софі Лорен, Згадала фільм й акторку цю велику. А в нас уже давно […]

Десь хтось заграв сумний шансон. Набитий натовпом перон. І у вокзальній метушні. Немає рідної душі. Лежить самотня колія, Байдужа до мого життя, Всі чекають відбуття Та місць нажаль на всіх нема. В поле дата у квитку, Немає чисел у рядку, Я божеволію, кричу Свідомість втратив і лежу. Раптом […]

Коли світанок землю огортає І сонце сходить поміж нив Я знову чую голос свого краю Який колись я полюбив. Там вітер тихо пісню промовляє Поміж дерев і золотих полів Моя душа той голос пам'ятає Що з дитинства в серці залишив. Моє село,моя країна- Вона найкраща серед всих. Тут […]

Напевно на світі існують дві мови, Дві душі які співають про життя. Одна народилася на горі, Друга серед лісу і степу. Течуть крісь століття мов ріки. Прославляють свій народ і краєвид. Хтось звертається до пращурів своїх. І повертає минуле в сьогодення. Краса народів в кольорах тонів. Танцями і […]

Ох карі, карі очі.. Ви як ті зорі посеред ночі, Дивитесь на мене, кожну мить. Як вас мені забути? Як вас не любити? Таких чарі́вних, Як той місяць світ.

Коли потраплю я на суд до Бога, Не хочу я почути слово "Ні". Стараюся я жити по закону, Але буває, що тону в брехні. Люблю я дуже Бога, до нестями, Але частенько перед ним грішу. Слова почую від своєї мами: «Тримайся, сину, міцно по життю». Я не святий, […]