Ми грали у богів
Він Я вигадав тебе із сотні слів, Зіткав твій образ із нічного неба. Наблизити, торкнутися хотів Тієї мрії, що творив для себе. Вінчав твоїми рисами святих, Вкладав їм у вуста свої промови. Серед ілюзій, ніжних та палких, Я виліпив дитя своєї змови. - - - Вона Я теж […]
Ревізія
У голові — безладдя й кавардак. Думки літають, мов тривожні бджоли. Одна із них кричить: «Усе не так!», А інша згадує чужі розмови. Ось у кутку осів туманом стрес — Його мітлою вижену за двері. А поруч примостився вже прогрес І креслить план на хмарному папері. Думок та […]
Час обирає нас
Не ми обираєм час, Час обирає нас. Коли нам в світ прийти, Коли нам з нього піти. Не ми обираєм час, Коли він потребує нас. Коли нам в нього ввійти, Себе щоб віднайти. Коли життя бере, Більше, ніж дає. І вибір твій в тобі, Де ти у боротьбі. […]
«Мистецтво правильних назв»
Бюрократія, хабар, корупція... Та ми не так назвали оце все. Повчитись треба нам у «демократії», Що «сталу аристократію» несе. Корупцію назвіть лобізмом, Хабар ви внеском назовіть, А бюрократія хай буде транспарентність, Її як не крути — вона мовчить. А ще угода є у нас зі слідством, Якщо вас […]
Кохання
Кохання — безумство, пристрасть, гра, Зникають всі бар’єри та кордони. У ньому квітне сутність вся твоя, І ти живеш за цими лиш законами. Безумство волі, подвигу, краси, Несуться почуття мої в борні. Це дух свободи піднімає прапори З коханням, що даруєш ти мені. Ми за любов готові на […]
Де не були…
Світ не зупинеться без нас, життя безумно всіх несе... Літо пройде і осінь знов укриє землю... Зима настане, як завжди, природа невблаганно подолає все... А ми? Хто ж ми такі у всесвіті? - молекули блюзерні... Без нас все буде як завжди... Світ житиме, неначе ми не існували... Тепер […]
Мій сокіл
Затримка. Тест. Очікувана звістка. Це все в новинку... Я навколо неї Порхав, немов метелик. Як артистку, Оберігав кохану. До лілеї її рівняв. Тулився вночі до неї, Та все чекав УЗД: Кого Аллах нам дав? «Поїду до своєї лікарки, бо де Ще так зуміють все розпізнати?» — Казала моя […]
Війна страшна, а треба жити
Війна страшна, а треба жити, Хоч інколи від болю хочеш вити. І знову вибух сколихнув все місто, Де вчора ще звучало щастя чисте. Війна страшна, а треба жити, Крізь сльози новий день зустріти. Збирати світло серед темноти, І попри все вперед іти. Війна страшна, а треба жити, Ближнього […]
Тікає час
Я чую, як тікає час — та наздогнати вже не в змозі. І там, де серпень мій вже згас, стою в пилу я на дорозі. Летять хвилини, як птахи, у вирій, де немає тиші. Рахую миті та роки, які життя в мені залишить. Зі мною лиш мовчазний світ […]
Червона нитка
I. Вона (творення долі) Пройшлася ниткою червоною по долі — Багряним сяйвом спалахнула мить, Стібками маки вишила у полі, І ця червона нитка — не згорить. Життя — полотнище, натягнуте на раму. На ньому хрестик — днів буденних знак. Ця нитка роз’ятрила давню рану — Розквітло серце, мов […]
Кольорові тіні
Ламає простір призма скла, І промінь сяє, мов суцвіття, — Десь крапля світла потекла У кольорове розмаїття. Веселка ріже мерзлоту, Між «до» і «після» грань зникає. Розсіює скло чистоту, В барвисті сни думки вдягає. Один відтінок — то печаль, А інший — спалах сподівання. Дивлюсь крізь призму у […]
Мій скарб
Жив-був маленький і розумний Та дуже шумний, балакучий. Він до горщика був не готовий, Ім'я своє ще не вивчав Він тільки їв, активно їв та спав. Але коли сонечко вставало, Малеча дім весь підіймала, Хоч слів дорослих ще не знав, Проте як радісно лепетав! Він будував високі вежі, […]
Хоча б 125
Хоча б 125 поїздок у Почаїв,хоча б 150 апостольських церков ,якщо ти в своїм серці не розкаявся,не принесуть тобі нев'янучу любов
Хоча б 125
Хоча б 125 поїздок у Почаїв,хоча б 150 апостольських церков ,якщо ти в своїм серці не розкаявся,не принесуть тобі нев'янучу любов
Хоча б 125
Хоча б 125 поїздок у Почаїв,хоча б 150 апостольських церков ,якщо ти в своїм серці не розкаявся,не принесуть тобі нев'янучу любов
Ось як дитина.
Ось як дитина гарно їсть фартушком вибирається,скоро років буде шість в школу вже збирається.там їй вчителька буквар із малюнками покаже і цікаві їй слова кобзаря розкаже
Ось як дитина.
Ось як дитина гарно їсть фартушком вибирається,скоро років буде шість в школу вже збирається.там їй вчителька буквар із малюнками покаже і цікаві їй слова кобзаря розкаже
Єлей
Я повільно виливаю на твоє тіло єлей, Твоя шкіра слизька та тепла. Нехай він затримається десь в районі грудей, Зухвало припікаючи, наче лава із пекла. Я розчавлюю на твоїх губах перестиглі плоди, Нехай вʼязко стікають додолу. Як ввечері на стінах стікають сади, Кінчиками торкаючись столу. Я торкаюсь твоїх […]
