те, що не сказав…
ми граємо в мовчанку — стіни вкриваються сірим попелом. голова тріщить, думки зʼїдають ізсередини. кожна тріщина — це слово, яке я не сказав… дивлюсь крізь сльози: розбиті ліхтарі — як дзеркала моїх страждань. дивлюсь дивлюсь — але не бачу я себе…
Боюся но борюся
Боюсь я спати в ночі. Звуки ракет лунають гучні. Боюсь я за свою країну, Боюсь, що пропаде Україна. Не хочу війни навіть чути, Но найбільше не хочу Батьківщину свою забути. Та боляче, та страшно, но Україну не віддам я нізащо. Як виросту, стану військовою, Щоб дім захистити, життя […]
Ми забули як то бути людьми
Ми забули, як то бути людьми, Спасати тих, хто, по факту, слабий. Любити все, що у світі існує, І знати, що світ нам радість дарує. Ми забули, як то бути людьми, Лиш знаєм, як то бути звірьми. Вбивати тільки для радості ока, І нищити все, що не шкода. […]
Віншую вам добрі люди
Віншую вам, добрії люди! Хай доля щаслива завжди з вами буде. Хай радість приносить вам кожная днина, і ніколи не спинить жодна причина. Хай горя і лиха не буде між вами, любіть одне одного, сестри з братами. Будьте здорові і не хворійте, з радістю танцюйте і Богу радійте! […]
«Ми чужі»
Я кохала, я чекала, І молила Бога, щоб побачити тебе Ще хоч раз у житті. Я жила в надії, Кожної ночі, дивлячись на місяць, Я бачила тебе кожного дня, Та ми були чужими… Минули дні, пройшли вже ночі — Ми знову чужі. А серце все ще пам’ятає Твої […]
Почуй мене…
Почуй мене через спів твоїх хуртовин, через безодню води і солі. Через сотні імен, і моїх забутих провин, замкнутих в колі моєї долі. Ти почуй мене через безсоння моїх ночей, через річок, озер прозорість. Поки все мине, непомітно в море стече, ставши рядками нових історій. Ти почуй мене […]
Я хочу щоб закінчилась війна!
А я найбільше хочу щоб закінчилась війна, щоб сонечко сіяло, щоб до всіх прийшла весна. А ще найбільше хочу здоровʼя всій сімʼї, щоб всі жили у мирі без війни, щоб всіх удома лунав дитячий сміх, та наша Україна перемогла всіх!
Ті, що сидять нагорі
Вони сидять на троні — ніби боги на грудях зла, Кремезні тіні у кабінетах, де совість вмерла й не жила. Їхні долоні в золоті, а очі в попелі країни — Народ стікає кров'ю в полі, вони ж рахують тільки гривні. Всі президенти і міністри, Верховні ради, судді, “еліти” […]
Різні покоління “ЄДИНІ ДУХОМ”
Від шабель, що співали над степом, до шепоту лісу, де тіні повстанців стояли — Україна іде крізь віки не впереміш, а прямою стежкою, що кров’ю писали. Козак піднімався там, де ніхто вже не вірив, з конем під боком і з вірою вище неба. І час пролетів, та в […]
РИДАЄ-ПЛАЧЕ УКРАЇНА
РИДАЄ-ПЛАЧЕ УКРАЇНА Ридає-плаче Україна, Бо знов загинув брат і син. В розпуці вся його родина, Бо у батьків він був один. Його приве́зли в домовині, Коротким був героя вік, В жалобі й смутку всі ми нині… Не знаєм втратам точний лік. Востаннє бачив небо й сонце І попрощався […]
Будьте…
Будьте швидкі, мов змії у травах, що ковзають тишею, не лишаючи сліду. Вмійте з’являтись там, де вас не чекали, і щезати так, ніби вас і не було у світі. Будьте хитрі, як вовки у туманах, що читають серця краще за слова. Пильні, мов ніч, що стереже свої грані, […]
ГАРАТАННЯ І БЛАГАННЯ
ГАРАТАННЯ І БЛАГАННЯ У нас знову гаратання – Ворог не дрімає, Вбивчий мотлох із болота До нас відправляє. Б’юся, Господи, з думками, У нас гаратають, Ні на мить страшні ті звуки У нас не стихають. Куди іти? Як нам бути? Що робити, Боже? Відверни сміття убивче На ординське […]
Корозія
Можливо, справді я залишуся тінню твоєю, чи жартом за столом твоєї нової сімʼї. Та ти для мене була і будеш корозією. Ти залишаєш слід у мені - зв’язок металу і душі. Чи, може, ти згадаєш мене у жарті, що буде линути крізь твій сміх? Та мене роз’їдає до […]
Жвачка
Найнеприємніша річ жуйки у тому, що як приліпне, то хрін її відліпиш. Ти залишаєш свою кімнату, збираєш речі, ідеш до парку. Розпусти волосся, виглядай охайно, ти усіх цікавиш, навколо всі фанати. Яка ти неймовірна і неосяжна. Життя проходить, біль заживає. У своїх самбах - моднява дама, по тротуару […]
ГРАНІ ЖІНОЧОЇ ДУШІ
ГРАНІ ЖІНОЧОЇ ДУШІ Я – жінка, актриса, Богиня і краля, В мені і вогонь, і безмежна печаль. Я світ обіймаю, мов ніжна молитва, У серці моєму кохання й кришталь. Я – жінка, актриса, Богиня і краля, В очах моїх – зо́рі, у думці – весна, Я кри́ла дарую, […]
пустим здається все навколо
пустим здається все навколо я поруч з ним не бачу долі не має сенсу жодне слово від серця сказане поволі я тебе в кожному шукала продовжую шалені спроби тобі співала про кохання – йому не дам ні дріб турботи я відчуваю страх роздумів мене турбує мить вагання мій […]
як світло пробивається крізь сірі хмари
як світло пробивається крізь сірі хмари як сонця обдає теплом зрання проміння твоїх очей спросоння ніжне мерехтіння навіє трепетні закоханості чари з тобою поруч так спокійно, легко всі чисто й вільно відчуваються мисління твій світ огорне мій увесь моментом про тебе гріють сон нічні видіння в обіймах прочитаю […]
в війни реаліях
в війни реаліях далеко від хати рідної втікать комусь не треба й триста років, що вдома коїться, і знать хтось зсередини з болем в серці від одинацтва загніває тоді як інший, як із мрії, щодня в чужині проживає чийсь син на фронті за свободу країни в муках помирає […]
