Українські вірші

ПОСЛАННЯ ІЗ ВІЧНОСТІ Ой, не плачте, не сумуйте За нами, ви, браття. Не прийшлося в любім краю Всім разом гуляти, Не прийшлося рідній неньці, В ніженьки вклонитись, Обійняти милу свою, Діточок ростити. Чорна орда налетіла, Як саранча в полі, Захотіла в рабство взяти, Загнати в неволю. Не всі […]

Коли роль вождя нікчемна – До звитяг не злетимо. Боротьба стає даремна, Як вверху дрібне кермо. Щоб не бити шлях розмито, Воля щоб надбала суть, Лідер мусить вольовито – Очищати каламуть! Як в державництві не здатний – Не пнись притьма до висот, Там незламний й духом ратний Мусить […]

Спав чар липкий, оплетений серпанком, Туман росою всіявсь зранку, Петля ослабла, що в’їдалась в шию, Щез ґніт завислий над душею. Благодушність сперла післягрозова, Воскресають мовчазні слова... В безлюдді сам з собою на роздоллі – Собою сам стаєш поволі. Виразним мінливий обрис постає. Знаю й не питаю хто я […]

Палахтять роки віками В історичному багатті, Вічність грається над нами – Таємниче у захваті. В морі плинуть ясні зорі З хвилюванням і поволі, Плещуть хвилями прозорі Хмари з ними сизочолі. Вічність нас пильнує й знає Поклик наш – і дороговказ, Істинне не розкриває Доленосного для нас.

Їм сховатись ніяк від війни Цим хортам, що бездомними стали. Всюди в зграї збивались вони: І прохали, прохали, прохали!.. В перехресних вогнях у степах Кляту смерть обминали незриму, Кожен з них погоріллям пропах, Кволо гавкали в струп’ях на зиму. Відвертаюсь, тікаю від них – Їх багато, нема в […]

Всі звірі на світі красиві, Негарних звіряток нема. От мишка бігла в пориві, Там киця гуляла сама. Угледіла киця лінива Прониру сіреньку ураз: Підкралася, цибнув сміливо, Схопила, впіймавши нараз. - Ой, горенько, кицю, як можна, Ти ж зовсім, геть зовсім брудна! І лапки замурзані – кожна... Лукавила мишка […]

Всі звірі на світі красиві, Негарних звіряток нема. От мишка бігла в пориві, Там киця гуляла сама. Угледіла киця лінива Прониру сіреньку ураз: Підкралася, цибнув сміливо, Схопила, впіймавши нараз. - Ой, горенько, кицю, як можна, Ти ж зовсім, геть зовсім брудна! І лапки замурзані – кожна... Лукавила мишка […]

Глибоке-Сонце в моїх руках, Палить моє тіло,але я не можу відпустити. Я замкнена в цьому круговороті, В день я ношу Глибоке-Сонце, яке палить моє тіло, В ночі я ношу Свіжі зорі. А в грудях я ношу сильне, давище почуття провини. Але я не можу відпустити це,як би не […]

І знов я не сплю вночі, я думаю, я кричу собі: "Ти маєш стати сильнішою,ти — стіна із залізобетону!" І знову я кажу собі:"Я — стіна, на яку можна спертися, я — стіна, яка не зламається!" Але...якщо я розвалюся — хто допоможе? Хто зробить бетон,збере по цеглині... І […]

Тіло хоче спати, розум у тумані. "Стоп.Де я?" — дезорієнтація... О ні! Холод.Люди. Шум. Я пливу вулицею. Всі наче роботи,скрипти їх прості: рухи, слова, порожні голоси. Але раптом — в натовпі безликих силуетів — ти. Твій крок,твій сміх, постава, живе слово — Все в тобі кричить:"Я живий! Я […]

Вечірнє світло гаситься в ночі, Музика лунає від гітари. Слова мелодії в такт ідуть. А навкруги співають люди. Неначе Богу, свої пісні шлють. Молитви летять в небеса. І свічку в кімнаті засвітять, І Слово Боже прочитають усім. І тихо і сладкість на душі стає, Бо Бог-є Світло усім. […]

Яна і Єва — дві рідні сестрички І, як завжди, у сестричок буває — Спільні цукерки і схожі привички, Кожна про кожну секретики знає. Часом смачненьке для всіх приготують, В хаті сюрпризів, емоцій багато. Мріють, сміються, співають, танцюють — Сяють дві зірки для мами і тата. Єва малює […]

Вогонь запеклих не пече, — Так говорили побратими. І сяйво ранішнє в очах Затихло зовсім, трішки видно. І не біда то все, ти знай: Біда, що помирають молодими. Не вдома десь там, в лісі чорнім, Де помирають побратими. Ніхто не знає ту печаль В очах солдата і родини, […]

22.11.2025 Мирна угода США і раша підла Мирний план намалювали, Нам рудий його озвучив, Й вимага, щоб підписали. Ми весь час боролись мужньо Й далі будем рашу бити, Бо умови, що звучать там, Не дадуть нам гідно жити. І уже за кілька років, Спалахне нова війна, Як не […]

Хочу, щоб було, як донині: Жовте поле і небо синє. Цілі міста і села багаті, Тепло і світло у кожній хаті, Діти в безпеці, пташки співучі, Батьки здорові, сади квітучі. На відпочинок — на наше море, Або як схочем — в карпатські гори, Робота в радість, свята веселі, […]

Життя - це константа, незмінна, стандарт. Воно- число пі, відношення, стат. Роки́- довжина, закодована кількість. Доля- теорія, запропонована більшість. Проблеми- період, а щастя- моменти. Буденність- система, ми в ній- аргументи. Чи можем ми вплинуть на сутність буття? Ні, це ж константа, а отже статичне знаття. Чи може це […]

Чорна хмара по-під гаєм Обриває дня блакить. То так літо помирає. То і є блаженна мить. Темний ліс вкрився туманом І забрав в себе всю міць. Він сп'янив мене дурманом. Ось і я впадаю вніц. 24.11.2025

чому гинуть люди? для чого ллється кров? на цьому світі — сотня мертвих душ… усе у вогні — палає рідна матінка-земля. для чого це? скажіть мені… чому страждають мирні люди? чому вмирають наші діти? світ — мертвих душ. ракета за ракетою — летить вбивати… страшний етюд — без […]