Українські вірші

Котрий день минув без тебе, За рахунком збилася який. Увісні я чую ти приходиш,але без жодних там зусиль Усе змінити, чи почати новий шлях, Який не зміг би подолати самий наполегливий солдат Ти тихо шепчиш «любив тебе, а може й досі» А я не мов доречі відібрало, сиджу […]

Мої вірші, моя скарбниця Яку знайшов не так давно І з тих пір, не таємниця Я живу немов в кіно Я виграв ніби лотерею І зняв поезії джек-пот І насолоджуюся нею Як новий пишу епізод Коли приходить моя Муза То я впадаю ніби в сон Вона хапає мов […]

Ми прокладали довгий шлях До слави й вічного визнання. Були і ті, хто там застряг, Не подолавши то страждання. Вціпившись в груди гіркоти, Не полишив собі надії. На нівець поклав світи, Розірвавши свої мрії. 21.11.2025

Здійнявся дуже сильний вітер, Аж сльози стали на очах. Розірвав пелюстки квітів І поразкинув по світах . Закрили небо темні хмари І пали вніц чорним дощем. Тоді повстали лихі мари Та поврасталися плющем. Зима безжалісно колола. Мороз зашарився в серця. Земля беззахисна і гола Жадала захисту Отця. Та […]

Поганий настрій зранку – це капець, А особливо якщо ти ще й жінка, На очі попадеться хто – той мрець, Остання буде ця в житті помилка. Всі, хто життя цінують, бережись, Коти і чоловік, і навіть діти, Не треба їй казати: «Схаменись!» Бо далі ти не зможеш тихо […]

У темряві серця, де тиша жива, Де сумніви душу стискають сповна, Звучить тихий голос: “До світла іди! Я - шлях для заблудлих! Прийди, віднайди.” Століття минають та істина та - Спасіння приходить лиш через Христа! Не срібло, не золото й не добрі діла, А кров на Голгофі нам […]

кінець

Споглядаю у небеса— чекаю надію Краще би зробив якусь дію! Буйні вітри загортають вдалечінь Ще жодносу із нас не давав надій Чи не марно я надію чекаю? Проте вітер не зупиняється... І люди діють, а я що, цього не умію

Живемо так, що треба зараз жити, не довго думати, не відкладати. Бо життя не запитає, що ти встиг зробити, не запитає, чого хочеш ти. Над головами — дрони та ракети, «шахедИ»-камікадзе… Це війна. І хочеться нам очі на реалії закрити, відкласти все на завтра, бо немає сили, часу, […]

Знов у нас повітряна тривога... Хтось поспішає в укриття , А я молюсь,молюся Богу За своє і за чужі життя. І страшно,що перестала вже боятись, Боюсь,що боятись мені не дано І спокійно,коли ворог хоче стріляти І цілиться в моє вікно. Мені лиш боляче,як плачуть діти Насамперед біжучи в […]

Яна і Єва — дві рідні сестрички І, як завжди, у сестричок буває — Спільні цукерки і схожі привички, Кожна про кожну секретики знає. Часом смачненьке для всіх приготують, В хаті сюрпризів, емоцій багато. Мріють, сміються, співають, танцюють — Сяють дві зірки для мами і тата. Єва малює […]

І не буде в світі білім білої дороги, що вкриває рясно білії краї, Буде чорна довга вісниця недолі, що скидається по світу вздовж води Та блукає довго, міцно в землю впившись, окропляючи найближчії річки А ті річки, мов з горла отрутою напившись, Все чорніють не діждавшись білої весни

в війни реаліях далеко від хати рідної втікать комусь не треба й триста років, що вдома коїться, і знать хтось зсередини з болем в серці від одинацтва загніває тоді як інший, як із мрії, щодня в чужині проживає чийсь син на фронті за свободу країни в муках помирає […]

Понад полем на межі небо все хитається! Небокраєм в міражі, з нивою єднається. Чи помиряться, чи ні? Гроза насувається! Затаїлися чижі: їм би дощ – гроз лякаються! Геть неспокій пташині! Спалахи зриваються! Припадає до землі, звірина ховається. Темінь вкрила білі дні, владно розміщається. Зойком скреснули вогні – гроза […]

Літо спілих доброт На перетині стало, За приємних турбот Мову з осінню мало. Зілля легкої втоми Мліє там з яворами, Ліси, схили й підйоми: Всі бринять кольорами! Фіалково-духмяно Духота навівалась, За хмаринами тьмяно Сонце ясне ховалось. З висоти дрібно сіє Благодать живодайну, Справжня злива вже зріє На любов […]

Небом ляск - аж цьвохнув в вигін, В щемі ниць злягла трава! Язики вогненні й - стогін!.. Впала блискавка крива. Шарпонуло вітром лячно – Гілля боляче ламав. Дощ вперіщив істерично – Ні робіт, ні до забав!

Я зачерпну долонями й зіллю Прозоро-свіжої блакиті На запашну паруючу ріллю – Щоб чарувалась в оксамиті! Щоб золотими злаками зійшло Блаженство прастепів цілюще. Знайду за бродом в спеку джерело – У плині вічне й невмируще. На повні груди наберу нектар Настою чебрецю терпкого, І волю запроторю на вівтар, […]

Куди ведуть властителі маститі – Пустелями Мойсея в довгу путь, Чи так осатанівши в ненаситі, Титаником на айсберг сліпо пруть? Куди нас заведуть їхні пороки – Потворної уяви про життя, Пройдисвіти корисливі, жорстокі, Без сорому, сумлінь та співчуття?! Прислужують мамоні самозвані, І в право возвеличили крадіж, Занурившись від […]