Українські вірші

Вже сонце вийшло, Позіхають хмарки, В моєму місті вже з самого ранку. Кружляють ластівки Щебечучи пісень, Годуючи комахами Малечу кожен день.

Твої зелені очі мені дарують щастя кожен день. Їх хочу бачити щоночі і щоранку, В них стільки світла, доброти, пісень, В них - море в зорянім серпанку. Лиш ти не загуби мене серед високих трав, Світитиму тобі крізь ніч ясним вогнем. Знай, вічність цілу я тебе таку чекав... […]

Вже не шукаю...А кохання, Бог подарує мені знов. Я тільки мрією живу - і не живу без наших розмов. А в моїх снах лише твої вуста і милі очі волошкові, Коли тебе нема, нема й мене без твоєї щирої любові Я тебе бачу в моїх снах, ти моє […]

Вже не шукаю...А кохання, Бог подарує мені знов. Я тільки мрією живу - і не живу без наших розмов. А в моїх снах лише твої вуста і милі очі волошкові, Коли тебе нема, нема й мене без твоєї щирої любові Я тебе бачу в моїх снах, ти моє […]

Вже не шукаю...А кохання, Бог подарує мені знов. Я тільки мрією живу - і не живу без наших розмов. А в моїх снах лише твої вуста і милі очі волошкові, Коли тебе нема, нема й мене без твоєї щирої любові Я тебе бачу в моїх снах, ти моє […]

Ти мене покинула, хоч усе ще бачиш уві сні. А як мені? Спочатку було боляче, а тепер — ні... Уже немає «я» і «ти», уже й не холодно мені... Ідуть морози, а вітер інеєм малює на вікні.

О Боже мій, молю тебе про пам'ять Найкращих днів, що в серці бережу. Нехай птахи, що навесні так ваблять, Йому розкажуть, як його люблю. В житті я з ним зустрілась лише раз. І доля розкидала нас повсюди. Та сліз моїх - найкращих із прикрас - Ніколи не побачили […]

Ти вистоїш, витримаєш, захиснице завзята, Серед зірок яскравих ти будеш бажати Перемоги України, бо ця війна клята Смерть принесла і чекає для себе розплати. Воюєш за волю, найдорожче у світі, Неньку Батьківщину і за землю рідну. Ворогів здолаєш, будуть вони вбиті, Долю будеш мати щасливу і гідну. В […]

Ти більше не з’являєшся у снах, і серце вже тебе не відчуває, А в спогадах у літніх травах ми, і твої ніжні губи пам’ятаю. Серед безодні наші почуття застигли, наче сум осінній. А надворі зима, і залишились нашої любові тільки тіні. Серед снігів вони чекають ще примарних почуттів, […]

Твоє –“ Привіт”, настільки щире Нагадує про тебе Іро. Твій дружній образ бачу у вікні І згадую, як ти всміхалася мені. Оптимістична ти така завжди, Кохання прийде, ти тільки жди, Бо в кожного є свій щасливий час, Надії вогник в серці щоб не згас. І покохаєш щиро і […]

Ти дівчина, що поселилась в снах моїх, Я хочу радість бачити в твоїх очах і чути сміх, І опинитися в солодкому полоні почуттів, Де шепіт слів звучить, немов чарівний спів.

Весняним сонцем ти всміхалася мені Через віконце, привіталася, в нарядному вбранні. Голубкою летіла сходами до мене вниз, Ніжною ласкою відповіла на мій сюрприз. Твої слова п`янкі, неначе музика, лунали . Торкнулась моїх губ і пристрасно поцілувала. Прошепотіла ніжно: ‘’Любий, я на вік твоя!’’ Замерехтіла легким трепетом моя зоря.

Коли проходиш поряд ти, я бачу біль в твоїй красі, Що з року в рік пульсує знов і затихає тільки уві сні. І я іду до тебе серед трав, серед дерев, що розцвітають навесні, Де завжди сонячні гаї і чути зранку, як співають солов`ї. В твоїх долонях ніжний […]

Вже кригою замерзли наші почуття, і ніби не було кохання, Але згадай про наші відчуття і в небесах сердець єднання. Ти вже не та, це все зробив з тобою шлюб колишній, Але я знову тут стою, і на цей раз для тебе я не лишній. Цей другий шанс […]

Ще мороз все листя не забрав, А я зустрів тебе і покохав. Серед снігів тепло мого кохання Палахкотить від вечора до рання. Наші серця легкі, як дві сніжинки, Що бились в унісон, як ті жаринки. Серед багаття почуттів згораю - Кохаю більше за життя, кохаю…

Здається, я її кохаю, але між нами прірва непорозумінь, в її очах лиш миті ейфорії, все інше - темний світ її видінь. Ми ніби дивимось Одні й ті самі фільми, Але у кожного свої сформовані думки і мрії. Лиш серце вірить в чистоту її душі, А розум каже […]

Я зустрів її, вона ідеальна, І на кухні чаклує гарнір, Хазяйнує з самого рання Зіронька яскравіша із зір. Я цілую її стомлені руки І солодкі, як вишня, вуста, Мого серця закохані звуки, І трояндами квітне душа. Та чому я заснути не можу А все згадую мавку з лісів? […]

Ти моє серце покорила, Кохана, ніжна, не зрадлива. Моя ти зіронько, я так тебе кохаю, Лише тобі я довіряю Всі свої сни, бажання, мрії, А наші почуття дають мені надії.