Українські вірші

У місиві сьогоднішніх тривог Що станеться щось дійсно непоправне До горла так підкочує клубок, Так тисне, нудить, тіло все невправне: Постійно усередині тремтить І серце б'ється, наче молот в кузні . Не можна зосередитись й на мить, Немає спокою й у колі друзів. Кидає то у холод, то […]

А іноді - хвилюючо яскраве, Коли здіймає сонячна заграва Тваринні почуття. ВогнЕнний сонця схід Бентежить у душі потужний світ Ілюзій і Оман. Карбує і мережить! Що від Бентеги до Життя належить? Мо' - Сумнів, мо' - Вагання, Недовіра, Підозра до Агресії й до Миру, Експансія і Злість. Живи […]

Уже закрила вікна залізниця: Мішки з піском, полотна USB - Війна вже тут, крадеться, як лисиця, Встромитися в думки і в дім тобі. ______________________________ Базар привокзальний вщерть повний товаром і людом, Розмовами про перемир'я, про ціни, про скруту й нужду... Я їду у Суми, й не знаю чи […]

Легкий сьогодні день - тривоги зрідка - І сонце, як у мирні ще роки... Вже на роботу вибігла сусідка, І діти граються надворі залюбки... І теплий вітер дихає завзято Влітаючи в прочинене вікно... І раптом чутно: десь злодійкувато Плете ракета враже волокно. Всі насторожені - куди смертельна зброя […]

Я маю зір і маю очі Я відчуваю чим живу Але війна сліпа ступила І розгромила кожен кут Забуду дім свій рідний, стіни Його, в яких весь час жила Обличчя рідних що лишились Я не забуду, чуєш війна? Не забуваю я ніколи Й нікого, чуєш ти мене? Назавжди, […]

А у весни свої закони, Ненависть їй не заважА - Збіжать льодОві перепони Зіщулиться снігів межа. Яскраве сонце із калюжі Кидає в очі глянцю блиск І ти ідеш і очі мружиш - Від цього може бути зиск: Весна іде блакитним небом І ніжним сонячним теплом У них велика […]

Чомусь не пишеться про радість, Хоча, про неї задум - був. Кудись поділася завзятість Всього лише через добу. Та хочеться ізнов відчути Шалені радощі буття, Про кляту цю війну забути Без жалю, суму й каяття. Щоб дихалось на повні груди І щоб лунав дитячий сміх, Щоб посміхалися скрізь […]

Людина мріє збудувати дім, Щоб жити в нім, щоби радіти в нім. Людина хоче збудувати дім: Складає план, шукає де, і чим, І хто, і як його збудує, Чим зможе оплатити тим, Хто будуватиме. Людина має збудувати дім І будівничих підбере передусім Щоб кращі з кращих. І щоб […]

Сіре небо тисне на плечі. Руки холодом обвіва. Дух і тіло прагнуть до втечі. Надокучили вже дива Мілітарних років: дикі звуки, Рев сирен, тріскотня МВГ, І далеких вибухів гуркіт. Що далеких - добре, еге? Добре й те, що близькИх минуло Поки (сплюньмо через плече)! Чи на подвиги надихнуло […]

Чи впізнаєш ти ту дорогу, Де вчились плани будувати? Чи пам'ятаєш ту тривогу, Що не давала часом спати? Чи зберегла в душі ті весни, Де зацвітали перші мрії? І ті слова, які так чесно Вселяли сили і надії? Чи є у пам'яті акорди, Нічного неба чистих звуків? І […]

І перейменовані дороги І колоратури до ладу І твої фантазії вологі До добра тебе не доведуть Ти смішна і трошечки печальна Граєш на роялі й на струні І коли заходиш у вітальню Все перевертається в мені Всі гріхи мої, твої і сущі Ношею зеленою ростуть Недосяжні нам вже […]

Давно вже не тремтиш в моїх руках, Хоча бажання є щось відчувати. По цих десятиліттях і роках Багато вже було чого втрачати. Але я прагну бачити тебе І чути, і любити, й обіймати. Для мене це важливо і тепер, Хоч іноді ще хочеться й збрехати. Зв’язок на відстані […]

Орендую дарма гарну хату В найглухішому і дальньому селі: Хай там зручностей і небагато, Та в природі жити веселіш. Місто має жирні переваги: Газ, вода, дорога, тротуар, Магазини, ринки - не сільмаги, Але все одно - не той нектар. У селі життя доволі тихе, Неквапливе і спокійне, хай […]

Дерева, як вихор несуться у сні Світанкове сонце їх бавить І поїзд уперто дублює мені Святкові уранішні вправи. Я їду до вас, наші любі батьки, Але й до дітей і до внуків - Щоби перепона від Лети-ріки Не роз'єднала нам руки День помину предків завжди навесні Єднає він […]

В цій електричці їхати гаразд Хоча й обідрана і люде всі похмурі І стукають колеса раз по раз Вагон трясе і в тамбурі хтось курить В ній туалет заржавлений і злий Сердито брязка без замків дверима Але проте він чистий і сухий Яка ще тут у біса треба […]

Постелю тобі трави і пухом тополі подушку настачу Легким подихом вітру дрімоту тобі понесу І дітей заколишу і вони уночі не заплачуть Може в цьому кохання вселенського суть?

Калічать і вбивають на війні І воїв, і цивільних, і дітей... На що ж тут сподіваються вони Після усіх жахливих цих смертей? Чому вони ворожу свою суть Не лише не приховують? Натомість Так героїчно нам її несуть, Ще й масово прямують в невідомість? І думаю, що грішників таких […]

Вагони і рейки. Вокзал. Пасажир метушливий По платформах снує, переносячи переносне Заклопотаний весь і на вигляд доволі щасливий І в вагоні дорогою, мабуть, він теж не засне Що чекає його на кінцевій зупинці мандрівки? Хто сумує за ним й щиро зичить удачі й добра? Трохи заздрю йому, не […]