Українські вірші

Душа моя, як то її побачить? Чи є те дзеркало, що відобразить справжнього мене? Я вічність спав, як це собі пробачить? Чи є в мені ще щось від справжнього мене? Чому лиш зараз ці питання мучать, Коли позаду так багато днів та літ? Невже так зручно було тільки […]

Скажи мені вітре, Кого ти шукаєш? Скажи мені любий, Чи справді кохаєш? Твоя пісня легка, Твій дотик ласкавий, Змалюй моє серце На сонячних скалах На хвилях невтомних, У неба хмаринках Змалюй моє серце На поля стежинках Нехай вони знають, Що серце сумує Й можливо пробачать, Що порізнь існуєм

Люблю дивитись на людей, Як наче ми усі знайомі І помічати між тіней Гру силуетів однакОвих А ще - ловити голоси Від суперечок до мовчання, І уявляти, що й вони Теж задають собі питання: Чи дійсно долі шлях мінливий? І кожен в чомусь особливий... І є слова, що […]

0 Морфею! Геній ти чи ошуканець? Про що шепочеш у ночі тільки відкривши одвічних снів своїх ранець? Де упевненість взяти, що не спимо ми постійно? Уві сні ти метелик, чи метелику бачиться сон про людину? О Морфею-повелителю снів пророчих, у ранішній час Дай щоб з пробудженням, не сумніватись […]

Коли здається, що молитва до Всевишнього завмерла в тебе. Запечені вуста замкнули вже прохань потік. І погляд твій давно не піднімаєш в Небо. І до пекельних тих жахів уже неначе й звик... Життя мов книгу ти читаєш, лиш іноді у ній щось пишеш сам. А часом цілий розділ […]

Дорогами покрита карта Долі і на долоні наче вишитий рушник, і сивина вже від подій крадеться в скроні, але назад Ти оглядатися не звик. У річці часу викупаєш серце і відмахнеш рукою спогади сумні. Лише залишиш потаємних сліз озерце, що через душу радістю колись текли. І пройде ніч […]

«Великі» дорослі, царьки, клоуни у піджаках, трибунні паяци, всі, що бачите світ лиш з одвічних палаців! Хто ваш пан? В тіні кого ви вінчаєте? Знаєте? Кому підношення робите ви кривавими чашами? Хто дозвіл вам дав годувати примару війни дитячими душами? Мільйони тих, хто стоїть перед вами без оборони […]

Як добре те, що було літо, І що була у ньому Ти Бриніло небо оксамитом І ми - посеред самоти. Ішли ми далеко від дому Через густий зелений ліс Ми ледь не падали від втоми Та янгол все-таки ще ніс. Як добре те що була осінь, І що […]

Зірвалась злива темнотою, Вогонь з небес поцілив дріт Пливе вся вулиця водою В якій от-от потоне світ. А ти мовчиш, і нібито читаєш, Схиляєш очі ще донизу томно І цим мене - таки лякаєш: Чи спиш, чи зовсім непритомна? І ти мовчиш, не зрониш слова, Уся бліда, мов […]

Мальовничий куточок Середньої Азії Там де світанок - ковток мальвазії Весняна пустеля - міріадами маків Місце те зветься республіка каракалпаків. Там наче перлів яскравих стрази Серед пустелі бринять оази До них ведуть крізь піщані океани Прадавні шляхи якими йшли каравани. Там вітер із півдня, гарячий, колише Солоні, мов […]

ти - сонце, ти- вітер, ти - ясна погода; ти - море, ти - хвиля, пісок і негода; ти - єднання, кохання, надія, зітхання; ти- моє нездійсненне бажання; ти - ілюзія, віра, єдина помилка; ти - залежність, мурашки, безневинна дитина; ти - морок, ти- страх, ти- одвічне знамення; […]

Я впевнена — любов до життя виробляється роками. Любов до тебе — зродилась швидко. Але як легко все втратити… І знову, крізь втрати, будувати себе — з початку. Надіюсь, я з’являюсь у твоїх думках хоч на мить, — адже ти у моїх ще є. Кохання — це та […]

Я не буду рабом у раю бо рабам нема місця у раї. Тих хто продав волю свою лише пекло в посмерті чекає. Вільним людям усюди й завжди за діла їх і дяка і шана ну а раб не обирає труди бо над ним завжди кнут його пана. Лише […]

В священнім місті Варанасі де Ганг несе святі і каламутні води жив-був юродивий саньясі, зірвавши пута несвободи. Жив у провулку просто неба, звертаючись до бога Шиви, було йому усе не треба. Залишив світ він гамірливий. Читав він мантри й матюкав непросвітлених перехожих тих хто на камеру знімав і […]

Сирени, вибухи й пітьма І місто темна ніч ковтає Четвертая воєнная зима В свої права уже вступає. Безсніжний мряковинний грудень-листопад Нуртує в серці безнадію Хоч би прийшов вже снігопад Він білим тлом би відтінив події. Палає крематорієм Донбас, Де вдерлись орди Чингізхана Рої шахедів атакують нас, А за […]

У холоді зими Згадаєш тепло літнє Ще довоєнні дні Епоха - море житнє. Коли були ми молоді І соки буйні грали То ноги ще мої худі До місця того поспішали. Бездонна неба синь І вітер бризом лине Крізь ту дніпрову рінь На острів в центрі України. Під синім […]

День минув, так не помітно, Сідає сонце в небосхил, Окрасив небо так тендітно, В кольори вогняних сил! Небо все навкруг багряне, Немов у полум’ї горить, Це диво просто незрівняне, Захід сонця у цю мить! Мов художник в небесах, Опрокинув свої фарби, Й намалював, мов у казках, Де знаходяться […]