Бентега
А іноді - хвилюючо яскраве, Коли здіймає сонячна заграва Тваринні почуття. ВогнЕнний сонця схід Бентежить у душі потужний світ Ілюзій і Оман. Карбує і мережить! Що від Бентеги до Життя належить? Мо' Сумнів, мо' Вагання, Недовіра, Підозра до Агресії й до Миру, Експансія і Злість? Живи потиху І […]
АНДРЮША-ЗАКАРПАТЕЦЬ
Про що думаєш ти, повернувшись у мирне минуле, Після пекла смертельних боїв, незагоєних ран? І раптово зустрівши знайомих від віку сутулих, Ти не стримав сльозу, що зрадливо відкрила вразливий твій стан. Ти багато побачив того, що людини не варте й жахливе, Ти боявся, але попри все осідлав ту […]
Вечірня тиша
Вечірня тиша сплітає мрії з теплом Тихесенький вітер шепоче за склом. І зірки блищать у чарівному небі, Де світлі надії живуть лиш для тебе. Вечірня тиша загубить печалі, І ніжно обійме серце вуаллю. Вечірня тиша пробудить любов, І ніжністю вкриє доріженьку знов. 20.06.2026, Івушка Моргентал
Блукач чи шукач?
Живе на світі добрий блукач, Постійних «перлів» шукач. І мудрує, і дивує, Зорі в небі всі рахує. Йде в безмежжя світлих мрій, У далеку путь мерщій. І захоплює весь світ, Мов багряний той зеніт. Живе на світі хвацький блукач, І часу, і мрій шалених шукач. Шукає, шукає — […]
Шлях
Музика надихає, музика ранить, То ніжно підносить, то в вирій злітає. Буває засмутить і сльози потоком Та все, як завжди, обернеться уроком. Чуттєвим на стезі музичній нелегко, Та світло мелодій веде нас далеко. Бувають нотки, мов подих душі Що тихо бринять у вечірній тиші. То смутком огорнуть, то […]
Катрени
1. Безмежжя простяглося в кілометри, Ілюзії розвіялись в моментах, Свого життя ми - режисери, І глядачі своїх концертів. 29.05.2026, Івушка Моргентал 2. Тихоплин несе думки у далеч золотаву, І огортає днину ніжністю ласкаву. Вабить, вабить та не тліє, Радістю він душу гріє. 19.06.2026, Івушка Моргентал 3. Осонцений простір […]
ЗАКОЛИШИ МЕНЕ
Заколиши мене, моє життя, Вкрий спокоєм від голови до п'ят, Хоч немале -- я все ж твоє дитя, Що натомилось, ніженьки болять. Не потривожить хай ніщо мій сон, Глибоким стане в темряві нічній, Й буду бадьора вранці за столом, І завдяки ще й каві запашній. І знов піду́ […]
КРАСУ ВИШУКУЮ ПРОСТУ
В шикарній зелені все тоне, В яскравих променях сади, Красою літо наче дзвоне Та я фанатка простоти. В осінніх днях її лиш бачу, Серед туману і дощу, Час, не задумуючись, трачу На ту ідилію просту. Для оптимістів, бо веселе, Підходить літо, якось так, А мені сум дорогу стеле, […]
ОСТАННІ БЛИСКИ
Останні блиски сонця в вікнах, Стрижами вечір гомонить, У шумі місто, в різних звуках, Й берег по-різному звучить. В приватний сектор вишні ма́нять, Собачий гавкіт, півня спів, Розквітлі липи все дурманять, Тож вітер далі полетів. Усе потроху затихає, Ніч чорні сутінки плете, З-за хмари місяць вигляда́є, Світло кидаючи […]
ЛИПИ КВІТНУТЬ
Вже липи квітнуть, рясно-рясно, Скрізь вітер пахощі розніс, Дощу не стало дуже вчасно, У бджолах весь квітко́вий ліс. Той цвіт на дереві, ще й влітку, Повиснув дивом угорі, Цілує погляд ніжну квітку І посміхається бджолі. А тій, смішній такій, мохнатій, Нектар, пилок лиш на умі, Гудуть, літають полосаті […]
* * *
Сховалось сонце в якусь мить, З очей напруга зникла, То вітер поряд, не спішить, То беззупину лі́та. Без сонця посмішки сумний, Стрибає по калюжах, І день, напро́чуд говіркий, Похмурий, навіть дуже. 19.06.2026. Ганна Зубко
НЕСПОКІЙ
Горить багаттям досі в грудях, Від нього в жилах кипить кров, Неспокій всюди в моїх буднях, Тривожить душу знову й знов. В очах завіса диму чорна, Заволоділа пустка всім, Одна причина і відома, Мені одній передусім. І не до снів уже солодких, І не до їжі на столі, […]
ЗАСІЛА БОЛЕМ ТУГА
Постійна туга за селом Засіла болем в грудях, Квітує літо за вікном, А мені --- поле, сонях. Зелені й жовті колоски, Волошки сині, маки, І тим болотом хочу йти, Й світанки зустрічати. А та́кож бачити ту ніч, Той місяць із зірками, Гаї шумливі, поле й ліс, Ходити берегами. […]
Мандрівка
Вагони і рейки. Вокзал. Пасажир метушливий По платформах снує, переносячи переносне, Заклопотаний весь і на вигляд доволі щасливий І в вагоні, мабуть, він дорогою теж не засне. Що чекає його на кінцевій зупинці мандрівки? Хто сумує за ним й щиро зичить удачі й добра? Трохи заздрю йому, не […]
ЧАС ОБОЖНЮЮ ОСІННІЙ
В осінній шум спішу пірнути, У прохолоду його днів, Щось пригадати, щось забути, Чимсь запасти́сь для своїх снів. Знов любуватись кольора́ми Простої, дивної краси, Опалим листям і стежками Із поруділої трави. Частіше в небо погляда́ти, Птахів ловити голоси, Після туману десь збирати Обвислі крапельки роси. Той час обожнюю […]
ПІРНАЮ В СПОГАДИ
Пірнаю в спогади, там краще, Їх не торкається закон, Бува сприймається щось важче, Зате ніяких перепон. Все в тій ідилії кайфую, Що наче мед для моїх ран, Без втоми там подорожую Усім на заздрість ворогам. Десь поміняти б щось місцями, Чи щось підправити злегка, До слів прислухатися б […]
Коло
Природа людей незмінна: Як тисячі років тОму, У пошуках свого щастя Чуже вони рушать невтомно. Кого би ми тут не взЯли: Римлян древніх, нацистів, Кхмерів чи комуністів, Брахманів чи іудеїв, - Всі були раби ідеї. Й тієї ідеї заради Чинили масові зради: Інакодумців карали, Було й таке, що […]
Майбутнього не існує
У місиві сьогоднішніх тривог Що станеться щось дійсно непоправне До горла так підкочує клубок, Так тисне, нудить, тіло все невправне: Постійно усередині тремтить І серце б'ється, наче молот в кузні . Не можна зосередитись й на мить, Немає спокою й у колі друзів. Кидає то у холод, то […]
