І глухне канонада
Болото тягне чоботи на дно, Січе осколок, лається вся рота. Бліндаж без покриття живе давно, Там суміш — із заліза, крові й поту. Порожні гільзи сипляться до ніг. Навколо берці в жирному мазуті. І раптом в пітьмі погляд — іскри крик у цій заляканій, залізній люті. Рука спіткнулась […]
Перепрошивка
Згоріло… Все — немає більше стін. Рідня і друзі — в небі та в землі. І ти ідеш під цей ментальний дзвін, А серце там — у рідному селі. Ідеш у світ, де ти тепер ніхто. Твій паспорт — лиш зачовганий папір. Життя — заховане в старе пальто, […]
Втрачене обличчя (прифронтовим містам)
Місто загубило обличчя своє, Рани, рани, рани. Час промайне, воно оживе, Шрами, шрами, шрами. Місто все теж, та усмішка не та, Десь вона, десь вона, десь.... Вона загубилась, біда забрала, З кимось, із кимось, із кимсь. Твої сини в бою полягли, За віру, за віру, за віру. І […]
Зачарований красою теплої пори…
Зачарований красою теплої пори... Люблю коли живе усе навколо, І в зелень пишну вдягнені сади, Де коло садів розкинулись ліси, А в яких ростуть білі гриби – Що пахнуть літом і теплом, й водою – Озера великого лісного, В якому плавають дорослі й малюки, Які рятуються від спеки […]
Дисонанс Фортуни
Коли вечірнє небо п’є ожину, Вона приходить в шурхоті плаща. Фортуна — не сліпа стара машина І не монетка, що орлом лягла. Вона — мов кішка чорно-золотава, Що по сузір’ях впевнено іде. В її очах — густа гаряча кава, Полин, що згодом в серці проросте. Не пестує вона […]
ДЕЖАВЮ
Крізь ребра струмом б’є — гаряча хвиля, І серце робить болісний кульбіт. Ця мить чужа, але до крику мила — Вона ламає мій звичайний світ. Мене прошило наскрізь цим моментом, Він пахне димом, кавою й дощем. І почуття, мов восьмим елементом, По венах розливає гострий щем. Я знаю […]
Коли відкритий нерв тримає світ
Дротами вен пульсує ніч затята, а час стікає в чашку, як полин. І згадки розсипаються на дати — як скалки світла між крихких щілин. Твій силует — як спалахи від зварки, що ріже темряву до сліпоти. Прозорий світ, мов скло у темній арці — і ми крізь нього […]
Коли відкритий нерв тримає світ
Дротами вен пульсує ніч затята, а час стікає в чашку, як полин. І згадки розсипаються на дати — як скалки світла між крихких щілин. Твій силует — як спалахи від зварки, що ріже темряву до сліпоти. Прозорий світ, мов скло у темній арці — і ми крізь нього […]
Обійму пітьму
Місячне сяйво прошило рояль, Кожна струна — наче сповідь жива. Ніч відкидає сонливу вуаль І воскресають забуті слова. Згадки печуть, немов дотик руки, Твій силует у відбитках тремтить. Я пам’ятаю — хоч роки пройшли Цю неможливу, розірвану мить. Звуки пульсують у скронях, як кров, Срібна текучість — тривога […]
Насіння змін
Не губіть паросток, що росте в дикім полі, Не топчіть ті рідкісні квіти життя. Не в саду він росте, а у дикій неволі, Та й в неволі народяться мрії й чуття. А що сад? О, він для серця — лиш насолода, Все влаштовано там і щасливе життя. Там […]
ти…
ти - сонце, ти- вітер, ти - ясна погода; ти - море, ти - хвиля, пісок і негода; ти - єднання, кохання, надія, зітхання; ти- моє нездійсненне бажання; ти - ілюзія, віра, єдина помилка; ти - залежність, мурашки, безневинна дитина; ти - морок, ти- страх, ти- одвічне знамення; […]
Ти
Ти моє платонічне кохання І тендітне і дуже крихке Ти і мрія моя і бажання Й сподівання моє полохке Романтичне в минуле віконце - Я "призначив" такою тебе - У віконце заглядує сонце І небесне шатро голубе Я порівнюю знову і знову Всі принади: твої І чужі, І […]
Експеримент
Я забагато знаю про життя... Його секрети досить прозаїчні : Робота - дім - стосунки - відпочинок. Для радощів достатні є причини. Для смутку - теж. Причини ці епічні: Відторгнення - злиття. Я забагато знаю про життя: Воно прекрасне й дивом осоружне, Бува вороже, прісне, несмачне, Бува хвилююче, […]
Епілог
Є активність людська, що зумовлена впливом ідей, Її сила бува конструктивна, бува руйнівною. Результат від конкретних залежить ідей і людей - Розвивають чи ні вони здатність суспільств буть собою. Так, буває активність, зумовлена прагненням змін, Міркуванням: чекати їх геть не потрібно, А потрібно САМИМ джерелом буть новин - […]
Епілог
Є активність людська, що зумовлена впливом ідей, Її сила бува конструктивна, бува руйнівною. Результат від конкретних залежить ідей і людей - Розвивають чи ні вони здатність суспільств буть собою. Так, буває активність, зумовлена прагненням змін, Міркуванням: чекати їх геть не потрібно, А потрібно САМИМ джерелом буть новин - […]
Щодня лунає
Тобі і мені допікає війна. Тут долі мільйонами губить вона, Безжально скалічені душі й тіла На Гентський вівтар повела. Нам зв'язано руки, сумбурні думки, Не день, не годину - суцільні роки Вампіром упившись у лікоть руки П'є кров з нас рашистська кагла. Як стримати гнів, що ти мусиш […]
* * *
Рибалки душ людських і Бог і Люципер Рибалки душ людських - еліта політична І кожен з нас рибалить дотепер Хоча усіх очікує довічне
* * *
Рибалки душ людських і Бог і Люципер Рибалки душ людських - еліта політична І кожен з нас рибалить дотепер Хоча усіх очікує довічне
