Українські вірші

Сидиш на вітрові і безліч думок тебе осягає, і як воно піде далі ти й гадки не маєш, а вони судять обкладинку, але нічого про неї не знають. Пляшка пива чи келих вина немає різниці, елегантним чи хуліганом не покажуть тебе ці дрібниці, люди звикли бачити і говорити […]

Дівчина із кішкою вночі зникає. У кожну днину і кожну мить. Вона - серйозна, але мила. А кішка - безсумнівний провідник. Разом дивляться на зорі. Як ті світять мимоволі. Кохання у маленькій лапці. Вона мій друг. Спить у моїй шапці. З нею я в дорозі на мить зупинюсь, […]

В небо дивлюсь до болю в скроні, розквітли зорі, квіти мов в саду, якась впаде --- спіймаю у долоні і посаджу в своєму квітнику. Квіту її удень я не побачу, лише вночі, як місяць зазирне, увагою своєю їй віддячу і матіола запахом війне. І свої очі ніч примружить […]

Спека пішла уже, відстала, та й скільки можна, годі! пахне на клумбі матіола в вечірній прохолоді. Вже кажанів зграя літає і сонце заховалось, тихенько вечір позіхає, позаду ніч підкралась. Усе приспала поступово, росою окропила, в ній несподівано, раптово сова заговорила. Пташину казку розказала, а може колискову, в глибокий […]

Знову фото в інстаграм чи в фейсбуці чи в тік тоці. Живем ми з вами віртуальним життям. Так тяжко жити стало реальним життям. А можливо не тяжко, просто лінивими стали ми.

Серце сильно плаче, і душа страждає, сильно виривається, а ти не помічаєш, не бачиш як стараюся, не бачиш як кохаю, не бачиш за тобою я світу не помічаю, лише голову шалено і швидко я втрачаю, а ти робиш боляче та я очі закриваю, бо серце так по справжньому, […]

Знаєш, А й справді, я тебе кохав! Але тобі так не здавалось, І неможливо це словами передати, Що кохання наше, це не склалось! Напевно, Твже пробуєш усе забути! А Можливо все уже забула зовсім, Навіть не згадаєш, ти про мене, А я тебе памʼятаю, особливо, в цю холодну […]

Спека пішла уже, відстала, та й скільки можна, годі! пахне на клумбі матіола в вечірній прохолоді. Вже кажанів зграя літає і сонце заховалось, тихенько вечір позіхає, позаду ніч підкралась. Усе приспала поступово, росою окропила, в ній несподівано, раптово сова заговорила. Пташину казку розказала, а може колискову, в глибокий […]

В небо дивлюсь до болю в скроні, розквітли зорі, квіти мов в саду, якась впаде --- спіймаю у долоні і посаджу в своєму квітнику. Квіту її удень я не побачу, лише вночі, як місяць зазирне, увагою своєю їй віддячу і матіола запахом війне. І свої очі ніч примружить […]

Щось коїться, твориться щось зі мною, на поводу у ностальгії йду, найбільш, ріка, сумую за тобою, і ще, надіюсь, берегом пройду. І на траві, піску слід відіб'ється, білява чайка погляд поманить, згори лукаво сонце посміхнеться, мою відсутність річенька простить, Її водою побреду-пройдуся, зілля вдихну, сколишу очерет, біля верби […]

Блищить на сонці павутина, росою вся орошена, тонка, обплетена стеблина серед трави не скошена. Мурахи бігають рядочком, трудяги, що й казати, сидить метелик на листочку, не поспіша злітати. Вже потягнувся, позіхає високо вітер в кронах, листя на гіллі розправляє, подекуди в воронах. Проміння бігає травою, ще росу допиває, […]

Плакало небо, вже сміється, дивися, знов заплаче, вітер за хмарами женеться, то крутиться, то скаче. Неначе кінь той норовливий, спіймати б, загнуздати... знов небо плаче, день плаксивий, собі б не заридати.

Я чую тільки сміх, І хочеться лише смерть. в очах темрява, А у вухах глухота. Я вкриваю тебе, Обіймаю тебе, Дуже сильно тебе хотів полюбить! І чується лише сміх, І хочеться лише смерть, Тебе я цінував, Дуже сильно любив. А в очах темрява, У вухах глухота, Тебе дуже […]

Горить червоний день і ніч, Небо й земля в кровавому сатині. І ми, замучені в часовім плині Чекаємо до поки той сатин зійде. Надміцні стіни й надлюди вбережуть.. Знадвору тепло, проте то зовсім не хрущі над вишнями гудуть. Зима прийде і знов червоний, Червоний сніг-холодна то пора. Коли […]

Моя Україна -це пісенька мами,Розлогі лани колосяться хлібами, Красивий,щедрий рідний край і мова наша солов'їна.Ненька наша, Україна,адже ти для нас єдина!Все це наша Україна,мій маленький друже?-нашу рідну Україну люблю дуже,дуже!-З Україною нікого в світі не боюся і щоранку Я до Бога за неї молюся.

Мій рідний край Я пишу тобі від бога Залишся вільним і нехай Нехай піде уся тривога Усі ракети що летять Це чорта посмішка знайома Нехай вони туди летять Де чорт буває вдома Нехай життя таке важке Але хтось чекає вдома Тримайся рідний і нехай Нехай згине вся тривога […]

Тобі написанні твори Тобі я серце відав Та в щастя у відчай і в морок Тобі я себе відавав Тобі я довірив всі болі Якими хворів я завжди Довірив усе що я можу І серце відав назавжди Відкрився тобі я наповну І вже немаю що дати Відам я […]

Я люблю свою матусю, Хоч і часто не кажу це. Вона пісню заспіває, Казку на ніч прочитає, Коли сумно - заспокоїть І помолиться зі мною. Я люблю свою матусю, Я до неї пригорнуся! 2013 Житомир, Україна