"Серце втрат і надій: Одіссея Адама в Айландії"
Ця історія розпочинається в невідомому світі, в країні під назвою Айландія. Вона розташована десь по той бік горизонту, де сплітаються сонце і мряки, де кожен ранок збуджується казковими забарвленнями, і кожен вечір підносить до неба зорі, наче множину обіцянок. Тут живе наш герой, молодий письменник-підліток на ім'я Адам. […]
В ОБІЙМАХ ВІТРУ
В обіймах вітру, з посмішкою сонця, Під супровід пташиних голосів, Підходить день до кожного віконця, Не підійшов до мого, не посмів. За ним, як знав, журба моя сховалась, Дуже поранена душа її, болить, Про те, що плакала, нікому не зізналась, Нема кому, та й совість не велить. Вітер […]
Кохання по за межі реаньності
Я покохаю вас мов ту молитву, я покохаю вас не мов той страх, що опановує мене що разу, що я намагаюсь зайти в той божий храм, бо кохати вас то є помилка то є дуже великий гріх, янгол не має вклонятися дияволу, та мій зрозуміти цього не встиг, […]
Дике поле
Війна між країнами нашою і ворожою. Чутно звуки гармат та дзвін шабель, Тулумбас кличе козаків до бою. Тупіт з під копит коней на полі, Постріли піштолів на усю долину. Булави грохотять і земля під ними здригається. Лежить кобза під дубом, Козаком втрачена. Калина на ній намольована. Біля маку, […]
Отруйне дерево
Я сердитий на друга був: Все виказав, і гнів минув. Ворог мене сердив не на жарт: Я мовчав, мій гнів зростав. І я поливав його крізь страх, Ночі й дні в своїх сльозах: Гнів під глузом загоряв, Хитру підступність набирав. І він ріс і вдень, й вночі. Доки […]
Мамині чорнобривці
Задивлюсь в чорнобривці на клумбі, Вересневі, осінні дні... І згадала роки свої юні: Рідна матір...їх сіяла ти... Пригадалась мелодія вічна, Українська, чудова Весна… Проводжала мене в путь барвистий, Пролетіли миттєво літа… Час минув... вже я мамою стала, Помолюся за діток своїх... Огортає проміння ласкаве, Так осяює сонце всіх… […]
Розмова з сином
Розмова з сином Мама: Син- це найрідніше слово в усім білім світі, немов музика звучить у сяйві софітів. Син: Ні, найкраще слово "мама", таке рідне, близьке, яке я мовляю з самої колиски! Мама: Сину, ти вже став такий дорослий, такий мудрий, сильний, такий впевнений в собі,але будь ти […]
Розмова з сином
Мама: Син- це найрідніше слово в усім білім світі, немов музика звучить у сяйві софітів. Син: Ні, найкраще слово "мама", таке рідне, близьке, яке я мовляю з самої колиски! Мама: Сину, ти вже став такий дорослий, такий мудрий, сильний, такий впевнений в собі,але будь ти пильний, бо життя […]
Відраза
Десь в глибині засіла та відраза, що ненависть схиляла до людей, я їй кричав не треба так одразу, слова жаркі сприймати день у день. Наперекор моїм словам буркоче, та що ти тямиш в полум'ї тих слів, вони в мені засіли так охоче, без роздумів ковтали серця хліб, і […]
Всі по різному кохають
Хтось кохає сині очі, в них він бачить океаны, тоне, плаває, пірнає, він наївний без омани. Хтось кохає гарне тіло, він немов скульптуру бачить, кожну лінію кмітливо, він по своєму зазначить. Хтось, аби не кожен другий, так сопиться, ДУПА, ГРУДИ, скаже мавпа не розумна, що не бачить той […]
Желание
Мне не страшно на столько как ты представляешь, а по сути и вовсе на всё наплевать, от инстинкта не деться что страх вызывает, вне возможности брать и его отключать. Я не жажду так много как ты представляешь, то что есть и чуть больше, мне так по душе, в […]
Правда
Живуть собі люди на планеті Земля Їм мішають справедливо жити все їхнє життя Впливають на долі різних людей Хто служить хто дуріє хто просто живе Де правда ся взяла хто її написав Можливо він також під вплив зла попав З думок начинається наше буття Приходить думка а вона […]
Шум
Ти чуєш шум, а я тривогу, Ти відчуваєш щастя, а я нестерпний біль, Я бачу у очах твоїх байдужість, А що в очах моїх тобі видать? А що ти відчуваєш? А як ти спиш? А я засну навіки, Тоді я подумки спитаю, А як я сплю? Та відповідь […]
Останній день третього місяця літа
Останній день третього місяця літа. Чогось би міцного - з’явилась потреба, Ковтаю повітря, воно вже розлито, Щоб довше відчути на видиху небо. Густими думками, словами простими Сказати волію та все вислизає, Най бути разом нам з тобою і з тими І все буде, точно, напевно ти знаєш. Як […]
Тобі
Штори і вікна чужої кімнати, А-три, чотири, папери, формати… І лиш відчуваєш… Чи думати треба? В ті хвилі, коли в голові тільки небо. Шампанське холодне з терпким ароматом Осіннє, чи літнє, мов з рути і м’яти. Цей присмак, який забирає з собою Як повінь бурхлива, як спогад двобою. […]
Віра
Я хочу мати віру! Та, Таку віру, Що слово, її не похитне, Що навіть коли важко, І не видно дороги (світла) в темноті, Щоб не на секунду, Не засумніватись, Що зможу подолати шлях! Я хочу мати віру! Таку, що словом, Не можливо передати Щоб сказавши слово, І в […]
